На цей час Софі вже стомилася і розлютилася. Вона розуміла, що зелений слиз став помстою Хаула щодо неї, і нітрохи не збиралася йому співчувати, коли Майкл нарешті вивів чарівника з ванної, одягненого в сіре з червоним, і турботливо посадив його в крісло перед вогнищем.
— Це ж просто нерозумно! — спалахнув Кальцифер. — Ти що, хотів позбутися найкращої частини своєї магії?!
Хаул не удостоїв його увагою. Він просто сидів і тремтів із трагічним виглядом.
— Я не можу змусити його говорити! — налякано прошепотів Майкл.
— У нього звичайна істерика, — відрізала Софі.
Марта і Летті нівроку вміли влаштовувати істерики, тож Софі прекрасно навчилася давати собі з ними раду. З іншого боку, просто надавати ляпасів чарівникові за істерику з приводу кольору його волосся було ризикованою справою. Так чи інакше, досвід підказував Софі, що справжньою причиною істерики надто рідко буває та, що подається як привід. Софі попросила Кальцифера посунутися і примостила між полінами горщик із молоком. Коли молоко зігрілося, вона налила повне горня і тицьнула його Хаулу.
— Пийте, — звеліла вона. — То через що ви здійняли весь цей гармидер? Через ту панянку, до якої ви весь час бігаєте?
Хаул скорботно сьорбнув молока.
— Так, — визнав він. — Я залишив її в спокої, щоби подивитися, чи вона згадуватиме про мене з ніжністю, але це нічого не дало. Коли я бачив її востаннє, вона ще вагалася. А сьогодні вона заявила, що кохає іншого…
Усе це було сказано таким нещасним голосом, що Софі стало по-справжньому шкода Хаула. Його волосся вже висохло і, як винувато зауважила Софі, справді стало майже рожевим.
— Вона — найпрекрасніша дівчина, яка будь-коли з’являлася у цих краях, — тужно вів далі Хаул. — Я ніжно її люблю, а вона нехтує моєю глибокою вірністю і думає про іншого. Та як вона могла захопитися іншим хлопцем, раз я приділив їй стільки уваги!? Зазвичай, як тільки я з’являюся, дівчата одразу поривають зі своїми хлопцями…
Співчуття Софі різко зменшилося. Їй раптом спало на думку, що якщо Хаулові так легко покритися зеленим слизом, то так само легко він може повернути собі колишній колір волосся.
— А чого ж було не дати дівчині приворотного зілля — і таким чином вирішити цю справу? — поцікавилася вона.
— Та ви що! — вигукнув Хаул. — Це тоді гра не за правилами. Тоді не було б жодного задоволення.
Співчуття в Софі іще поменшало. Отже, це гра?!
— А чи ви хоч раз подумали про бідну дівчину? — випалила вона.
Хаул допив молоко і з розчуленою усмішкою зазирнув у горня.
— Тільки про неї весь час і думаю, — зітхнув він. — Ах, мила, мила Летті Хаттер.
Бах — і від співчуття в Софі не лишилося ні сліду. На зміну йому прийшла тривога.
«Ой-ой, Марто! — вжахнулася Софі. — То ти, кажеш, зайнята! Виходить, той, про кого ти говорила, був зовсім не з кондитерської Цезарі!»
Розділ сьомий,
у якому Опудало не дає Софі покинути Мандрівний Замок
Лише надзвичайно сильний приступ болю в суглобах не дав Софі вирушити до Маркет-Чиппінга того ж вечора. Портхавенська мжичка пробирала її до кісток. Вона лежала у своєму затишному куточку, крекчучи від болю, і переживала за Марту. «Можливо, все не так погано, — міркувала вона. — Треба тільки повідомити Марту, що той залицяльник, у почуттях до якого вона не впевнена, — не хто інший, як чарівник Хаул. Це її відлякає. І треба обов’язково пояснити бідній дівчинці, що найпростіший спосіб позбутися Хаула — це сказати, що кохаєш його, а тоді пригрозити тітоньками».
Прокинувшись наступного ранку, Софі відчула, що коліна в неї все ще скриплять.
— А бодай би її, ту Відьму Пустирищ! — пошепки сказала вона ціпкові, збираючись іти.
Було чути, як у ванній виспівує Хаул: здавалося, ніби з ним ніколи в житті не траплялося істерики!
Проклинаючи свої неслухняні ноги, Софі навшпиньки підкралася до дверей — так швидко, як тільки могла. Звичайно ж, Хаул вийшов з ванної швидше, ніж Софі встигла добратися до порога. Софі оглянула його — доволі кисло. Чарівник виглядав напрочуд чепурним і сповненим сил, навколо нього поширювався ніжний аромат яблуневого цвіту. Сонячне світло, падаючи з вікна, сліпучо переливалося на його сіро-червоному костюмі; крім того, воно утворило навколо його волосся рожевуватий німб.
— Гадаю, такий колір волосся мені личить, — зауважив він.