— Сподіваюся, він її схопить, — промовила Марта. — Дівчинка плаче.
Унизу Меган обійняла Марі й повела обох дітей у будинок. Ніхто не розумів, що сталося з Хаулом і Відьмою. Летті, Персіваль, Марта і Майкл пішли униз. Фанні та пані Ферфакс, побачивши кімнату Хаула, аж остовпіли.
— Ти тільки поглянь на цих павуків! — з відразою вигукнула пані Ферфакс.
— А скільки пороху на фіранках! — додала Фанні. — Аннабель, я бачила в тому проході кілька віників…
— Ходімо візьмемо, — погодилася пані Ферфакс. — Я підколю тобі сукню, Фанні, і візьмемося до роботи. Я не можу допустити, щоби ця кімната і далі залишалася у такому стані!
«Бідний Хаул, — подумала Софі. — А він же так любить своїх павучків!» І вона пішла до сходів, роздумуючи над тим, як же їй зупинити пані Ферфакс і Фанні.
— Софі! — гукнув знизу Майкл. — Ми збираємося обдивитися особняк! Підете з нами?
Очевидно, це був ідеальний привід утримати пані Ферфакс і Фанні від прибирання.
Софі покликала Фанні й поспішно пошкутильгала вниз. Летті і Персіваль уже відчиняли двері. Летті не слухала, коли Софі пояснювала Фанні, як влаштований Мандрівний Замок. Було цілком очевидно, що й Персіваль цього теж не зрозумів. Софі побачила, що вони помилково повернули ручку фіолетовим донизу.
Не встигла Софі дошкандибати до них, як вони відчинили двері. На тлі квітів на порозі маячіло Опудало.
— Зачиніть! — заверещала Софі. Вона зрозуміла, що сталося. Вона сама допомогла Опудалу вчора ввечері, сказавши йому скакати вдесятеро швидше. Тепер воно змогло зрівнятися швидкістю із замком і намагалося пробратися всередину. Але міс Ангоріан була назовні. Софі замислилася, чи не лежить вона де-небудь у кущах непритомною?
— Ні, не треба… — слабким голосом вимовила Софі.
На неї однаково ніхто не звертав уваги. Обличчя Летті стало кольору Фанніної сукні, а сама вона вчепилась у Марту. Персіваль застиг, витріщивши очі, а Майкл кинувся ловити череп, який так заклацав зубами, що мало не впав зі столу, прихопивши із собою пляшку вина. А ще череп якимось загадковим чином подіяв на гітару. Вона стала видавати довгі гулкі звуки: «Нумм харрумм! Нумм харрумм!»
Кальцифер знову здійнявся аж під комин.
— Воно говорить, — сказав він Софі. — Каже, що не замишляє нічого поганого. Я думаю, воно каже правду. Воно чекає, коли ти дозволиш йому ввійти.
Опудало справді просто спокійно стояло. Воно не намагалося вломитися в Мандрівний Замок, як раніше. І Кальцифер, мабуть, повірив йому. Він зупинив Мандрівний Замок. Софі подивилася на обличчя з ріпи і розвіяне лахміття. Врешті-решт не таке вже воно й страшне. Одного разу воно навіть викликало в ній дружні почуття. Софі була схильна запідозрити, що Опудало було для неї зручним приводом не йти з Мандрівного Замку, бо насправді їй хотілося залишитися. Тепер це не мало сенсу. Їй однаково доведеться піти. Хаул віддає перевагу міс Ангоріан.
— Заходьте, будь ласка, — хриплувато вимовила вона.
— Ам-м-м-м-мг! — сказала гітара.
Опудало заскочило в кімнату одним потужним стрибком. Воно стало і завертілося на своїй єдиній нозі, немовби за чимось роздивлялося. Запах квітів, який ввірвався разом із ним, не міг перебити його власного запаху пилюки і напівзогнилої ріпи.
Череп знову заклацав зубами — під Майкловою рукою. Опудало радісно розвернулося і боком впало на нього. Майкл зробив ще одну спробу врятувати череп, а тоді квапливо відступив. Тому що як тільки Опудало впало поперек столу, просичав удар потужної магії — і череп сплавився з ріпчастою головою Опудала. Він, здавалося, проникнув у ріпу і заповнив її. Тепер на ріпі з’явилося вже майже зовсім справжнє обличчя, хоча й досить незграбно вирізане. Клопіт був у тому, що це обличчя виявилося оберненим до спини Опудала.
Опудало видало дерев’яний скрип, невпевнено підвелося, а тоді швидко розвернулося всім тулубом так, що його передня частина виявилася під незграбним ріпчастим обличчям. Воно повільно опустило розкинуті руки.
— Тепер я можу говорити, — промовило воно трохи невиразним голосом.
— Я зараз зімлію, — заявила Фанні, стоячи на сходах.
— Дурниці, — сказала пані Ферфакс з-за спини Фанні. — Цей предмет — всього лише голем якогось чарівника. Він має зробити те, за чим його послали. Такі големи зовсім нешкідливі.