Німецьке командування арештувало авторитетних українських керівників. 5 липня 1941 р. Бандеру переведено до Берліна для наступних допитів, 15 вересня 1941 р. були вчинені перші масові арешти бандерівців в Україні і в Німеччині, і сотні людей опинилися в тюрмах і концтаборах. [5]
Ці репресії не зупинили боротьби за самостійну Україну і тоді 25.11.41 р. з'являється документ № 7:
«Айнзацкоманда с/5/ц/5/ О.И., 25 листопада 1941
Поліції безпеки і СД [6]
— Kdo- Tgb № 124321/41
Зовнішнім постам: Київ, Дніпропетровськ, Миколаїв, Рівне, Житомир, Вінниця
Стосується: ОУН (Рух Бандери)
Незаперечно встановлено, що рух Бандери готує повстання у Рейхскомісаріаті (Україна) з метою створити незалежну Україну. Всі функціонери (активісти) руху Бандери повинні бути негайно арештовані й після ґрунтовного допиту таємно страчені як грабіжники.
Протоколи допитів належить переслати в айнзац-команду ц/5.
Цей лист має бути знищений командофюрером негайно після прочитання.
Підпис (нечіткий)
СС-оберштурмбанфюрер». [7]
Наведені тут документи ОУН та німецького командування свідчать, з одного боку, про безкомпромісну боротьбу ОУН супроти німецьких окупантів за незалежність України, а з другого — про жорстокий наступ німецьких окупантів на український національно-визвольний рух. Це було 1941 року. Зацитую кілька документів з пізнішого часу, 1943–1944 років.
1. Уривок із листівки ОУН (березень 1943 p.).
Українці! Увесь світ у вогні нової загарбницької війни. Імперіалістичні держави вступили в безпощадну війну… їхня мета — всесвітнє панування, вони йдуть морем крові безвинних народів…
Ми хочемо боротися за такий порядок, при якому ніколи більше не було б голоду. Ми боротимемося за незалежну українську державу, яка захистить населення від знищення. Ми боротимемося за українську державу, в якій український народ буде господарем своєї прадідівської землі. [8]
2. З листа Е. Коха до А. Розенберга 25.06.43 р.
Райхміністру Альфреду Розенбергу. Берлін. Особисто.
Об'єкт: ситуація з бандами.
Північну частину генеральних округів Луцька і Житомира в основному контролюють банди. На Волині ми змушені в останні дні покинути територію між лініями залізниць Брест-Пінськ-Лунівець, Лунівець-Сарни, Сарни-Ковель, Ковель-Брест, за винятком районного центру Камінь-Каширський. Йдеться про територію у 17400 кв. км. Територія, що далі на північ, практично також не в наших руках (шифр документа: V–I-7422). [9]
3. З німецької листівки проти ОУН (червень 1943 року).
Слухай, український народе! Москва дає накази ОУН! З таємних наказів і листівок, що потрапили нам до рук, видно, що кремлівські жиди стоять у зв'язку з ОУН, яка нібито воює проти більшовизму.
В проводі ОУН сидять агенти Москви, що отримують і виконують накази кровожадного Сталіна… ОУН і большевізм — це одне, тому мусять вони бути знищені!
Німецьке управління (шифр документа: XVII, с. 101). [10]
4. Із німецького донесення про напад УПА на загін СД 11 липня 1944 р.
Ситуація з ворогом (банди) № 484.
… Близько 100–200 українських національних бандитів (УПА) за 10 км на південний захід від Грубешо-ва вчинили напад на пошукову команду поліції безпеки і СД. Багатьох бандитів убито. Згідно із донесенням одного з наших агентів, у районі Красностав-Холма об'єдналася банда силою 12000 чоловік.
(шифр документа: II/RH2/V 1945 Ш). [11]
5. З німецької пам'ятки про рух опору на території радянської України.
(3-11-44) Таємно!
ОУН-УПА: суть і цілі УПА
Організація i чисельний склад УПА.
Чисельний склад УПА можна оцінити приблизно:
а) в 80-100 тисяч бойовиків регулярної армії — військове ядро, що пройшло військовий вишкіл;
б) цифри можливої загальної сили Повстанської армії встановити неможливо. Українські дані коливаються між 400 тисяч і 2 млн. вояків. [12]
6. Листівка газети «Радянська Україна».
Смерть німецьким окупантам! 25 червня 1943 р. До всіх націоналістів…
… Бандера ж прибув на Україну на німецькій тачанці. Українці добре пам'ятають, як не так давно Бандера та його прихвостні влаштували були «урочисту поїздку» до німців у спеціальному поїзді. [13]
[5] Косик В. Україна в II світовій війні. — Львів, 1997. — Т.1. — С. 298.
[6] СД — Німецька служба безпеки і розвідки, політична поліція (Прим. автора).
[7] Косик В. Україна в II світовій війні. — Львів, 1997. — Т.1. — С. 365.
[8] Косик В. Україна і Німеччина в Другій світовій війні. — Париж-Нью-Йорк-Львів, 1993. — С. 607–608.
[9] Косик В. Україна і Німеччина в Другій світовій війні. — Париж-Нью-Йорк-Львів, 1993. — С.614.
[10] Косик В. Україна і Німеччина в Другій світовій війні. — Париж-Нью-Йорк-Львів, 1993. — С. 615.