Саме так я почувався впродовж дня. Я повернувся туди, звідки вчора вранці почав. Тьху.
По дорозі я підібрав реєстратор потужності, якого лишив на півпуті. Щойно заніс всередину того, що лишав тут.
Обидва реєстратори працювали так, як я і надіявся. Я завантажив відео записи із кожного з них на лептоп та перемотав їх на полудень. Нарешті у мене були показники сонячної ефективності з трьох місць вздовж 80-тикілометрової лінії, усі для одного часу дня.
На полудень учора найпівнічніший реєстратор показав 12,3% втрати ефективності, середній показав 9,5% втрати, а ровер записав 6,4% втрати на найпівденнішій точці. Це вимальовую досить ясну картину: борва перебуває на північ від мене. І я вже з’ясував, що вона рухається на захід.
Значить, я можу оминути борву, проїхавши деяку відстань на південь, а потім знову рушити на схід.
Нарешті добрі новини! Саме на південний схід я і хотів. Я втрачу не багато часу.
Ет… Доведеться завтра їхати знову тим же клятим шляхом утретє.
Гадаю, я їду попереду борви.
Я їхав увесь день Марсіянським шосе 1, і тепер я знову на місці учорашнього табору. Завтра я нарешті поїду по-справжньому. Я закінчив кермування й отаборився проти полудня. Втрата ефективності тут складає 15,6%. Якщо порівняти з 17% втрати на учорашньому місці зупинки, маємо, що я можу випередити борву, якщо й далі їхатиму на південь.
Маю на це надію.
Мабуть борва маю форму виру. Зазвичай так і буває. Але може бути, що я їду просто у “кишеню”. Якщо так, то вже мрець, ясно? Тут я вже нічого не вдію.
Досить скоро я це з’ясую. Якщо борва обертається, я повинен бачити поліпшення ефективності з кожним днем заки досягну 100%. Щойно дійде до 100% - значить я опинився на південь від борви і можу починати рухатись знову на схід. Побачимо.
Якби не борва, я б їхав навпростець на південний схід до своєї мети. А так, рухаючись лише на південь, я став багато повільнішим. Я все ще проїжджаю 90 км на день, але наближаюсь до Скіапареллі лише на 37 км, тому що Піфагор - мудак. Я не знаю, коли ж я нарешті виберусь із борви і зможу знов прямим шляхом рушити до Скіапареллі. Але одне відомо точно: мій план прибути у Сол 495 провалився.
Сол 549. Ось коли вони прилетять за мною. Якщо я не встигну, я пробуду решту свого короткого життя тут. І мені ще треба буде переробити МЗЧ до того.
Дідько.
Повітряний день. Можна розслабитись та поміркувати.
Для розлаблення я прочитав 100 сторінок “Зла під сонцем” Агати Крісті із колекції електронних книжок Джогансен. Гадаю, убивця - Лінда Маршал.
А щодо міркування, я поміркував над тим, коли ж я нарешті мину цю бісову борву.
Я все ще щодня рухаюсь на південь, і все ще спостерігаю втрату ефективності (хоча я її випереджаю). Щодня через це лайно я наближаюсь до МЗЧ лише на 37 км замість 90. Це змушує мене казитись.
Я думав, що можна пропустити Повітряний день.Я міг би проїхати ще кілька днів перш ніж скінчиться кисень, а виборсатись із борви дуже важливо. Але я відмовився від цього задуму. Я достатньо випереджаю борву, щоб дозволити собі один Сол без руху. І я не знаю, чи кілька додаткових днів допоможуть. Хто знає, як далеко на південь простягається ця борва?
Ну, НАСА певно знає. І станції новин на Землі показують це. І мабуть є якийсь веб-сайт www.watchmark-watney-die.com. То ж сотні мільйонів людей чи близько того точно знають, наскільки ще на південь вона простяглась.
Але я не один із них.
Нарешті!
Я НАРЕШТІ минув цю трикляту борву. Сьогодні виробництво енергії було на 100%. У повітрі більше немає пилу. Так як борва рухається перпендикулярно до напряму моєї путі, значить я перебуваю на південь від найпівденнішої точки хмари (припускаючи, що борва кругла. Якщо ні - тоді біда.)
Починаючи від завтра я можу прямувати до Скіапареллі. Що добре, бо я втратив купу часу. Я проїхав 540 км на південь, поки тікав від борви. Я катастрофічно відхилився від курсу.
Зауважу, що це не так і погано. Я заїхав на землю Меридіана, і кермувати нею тут трохи легше ніж кам’янистою дупопідкидайною поверхнею Арабської країни. Скіапареллі майже точно на схід, і якщо мої розрахунки за секстантом та Фобосом правильні, мені лишись ще 1030 км до неї.
Враховуючи повітряні дні та припускаючи 90 км просування на Сол, я маю дістатись туди у Сол 505. Не так вже й погано. Борва-ща-майже вбила-Марка затримала мене лише на 7 Солів.
У мене все ще лишається 44 Соли, щоб зробити з МЗЧ все, що задумало НАСА.