Найголовніше - вода. Я втратив на сублімації 300 л, коли вибухнув Габ. Цього разу такого не станеться. Я спорожнив відновлювач води й закоркував усі баки.
Після цього лишилось позбирати дрібнички й скинути їх у Повітряний шлюз 3. Усе, що на мою думку могло погано перенести майже вакуум. Три лептопи, які збереглись, усі ручки, пляшки з вітамінами (може це зайве, та не хотів ризикувати), медикаменти і под.
Відтак я здійснив кероване вимкнення Габа. Критичні компоненти створені такими, що витримають вакуум. Втрата тиску у Габі - це один з багатьох сценаріїв, до яких НАСА готове. Систему за системою я обережно вимкнув усе, закінчивши власне головним комп’ютером.
Я одягся у скафандр і розгерметизував Габ. Минулого разу полотно склалось й утворило цілковитий безлад. Таке не мало трапитись. Склепіння Габа головним чином підтримується тиском повітря, але є гнучкі тичини усюди всередині, що мають підтримувати полотно. Саме так Габ і збирали на початку.
Я дивився як полотно повільно осіло на тичини. Щоб впевнитись у повній втраті тиску, я відкрив обоє дверей Повітряного шлюзу 2. Повітряний шлюз 3 я не чіпав. Від тримав тиск для зберігання усілякого випадкового сміття.
Відтак я почав різати!
Я не матеріалознавець, а мій дизайн для спальні не елегантний. Це просто периметр з габаритом 2 м та стеля. Ні, у неї не буде прямих кутів і загинів (судини під тиском цього не люблять). Вона випнеться назовні й стане майже круглою.
Кажучи коротко, мені треба було вирізати два здоровенних шматки полотна. Один для стін, а другий - для стелі.
Після знущання з Габа я потягнув полотно, що лишилось, донизу й приклеїв його до підлоги. Колись ставили туристичний намет? Зсередини? При цьому носячи на собі скафандр для ПЧД? Це був ще той геморой.
Я підняв тиск до 1/20-ї атмосфери, щоб побачити чи тримає його Габ.
Ха-ха-ха! Звісно ж він не тримав! Тьма дірок. Треба їх відшукати.
На Землі маленькі часточки захоплюються водою або стираються у ніщо. На Марсі вони просто валяються довкола. Верхній шар піску просто як талькова пудра. Я вийшов назовні з торбою та пошкріб трохи поверхню. Так я зібрав трохи звичайного піску, але і вдосталь пилу.
Я продовжував підтримувати у Габі 1/20-у атмосфери, компенсуючи втрачене повітря. Відтак я стис торбу, щоб вона луснула, й найменші часточки піднялись у повітря. Їх швидко понесло до місць з течами. Знайшовши усі отвори, я їх заклеїв латками й смолою.
На це знадобились години, але я врешті досяг герметичності. Скажу вам, Габ тепер виглядає вельми по-жебрацькому. Один бік його нижчий від інших. Коли я біля нього, то мушу пригинатись.
Підняв тиск до однієї атмосфери й почекав годину. Ніяких течей.
Це був довгий, фізично виснажливий день. Я цілком виснажений, але спати не можу. Кожен звук доводить мене до сказу. Це що, Габ лускається? Ні? Гаразд… А що це було?! А, нічого? Гаразд…
Жахливо, коли моє життя залежить від моєї ж незграбної ручної роботи.
Час проковтнути снодійну пігулку з набору медикаментів.
Що в біса кладуть у ці снодійні пігулки?! Вже полудень.
Після двох горнят марсіянської кави я хоча б трошки прокинувся. Я більше не прийматиму тих пігулок. Схоже цього ранку я вже не попрацюю.
Не зважаючи на це, ви вже мабуть здогадались з того факту, що я не мертвий, що Габ лишився герметичним. Клеєві шви надійні. Гидкі на вигляд, але надійні.
Сьогоднішнім завданням була спальня.
Збирати спальню було набагато легше ніж знову склеювати Габ. Тому що цього разу мені не треба було одягати скафандр для ПЧД. Я усе зробив всередині Габа. Чому ні? Це ж просто полотно. Я можу його скрутити й винести назовні через шлюз, коли він завершений.
Спершу я зробив хірургічне втручання з наметом, який лишився. Мені треба було зберегти з’єднувач з повітряним шлюзом ровера та навколишнє полотно. Решта полотна треба відрізати. На біса відрізати більшу частину полотна й заміняти його іншим шматком полотна? Шви.
НАСА добре робить речі, я - не дуже. Небезпечна частина цієї споруди буде не полотно. Це будуть шви. І якщо я не намагатимусть використати наявне полотно намету, то сумарно швів буде менше.
Відрізавши більшу частину намету, я ущільнювальними стрічками з’єднав підлоги двох наметів. Відтак я приклеїв на своє місце нові шматки полотна.
Без ПЧД скафандру було набагато легше. Набагато легше!
Потім треба було перевірити його. Я знову зробив це у Габі. Я приніс у намет ПЧД скафандр й зачинив двері міні-шлюза. Відтак надяг скафандр, лишаючи осторонь шолом. Я наказав йому підняти тиск до 1,2 атм.