Щоб підняти його до потрібного рівня знадобився деякий час, і мені довелось вимкнути деякі сигнали у скафандрі. (“Гей, я і так знаю, що не надяг шолом!”). Процес майже спорожнив бак N2, але все ж таки потрібного тиску було досягнуто.
Відтак я усівся й почав чекати. Я дихав, скафандр регулював повітря. Усе було гаразд. Я уважно стежив за показниками скафандру на випадок. якщо він муситиме поновити “втрати” повітря. Після години без помітних змін я оголосив перший тест успішним.
Я скрутив намет (насправді, зіжмакав) та поніс його до ровера.
Знаєте, останніми днями я багато одягаюсь у скафандр. Закладюсь, що я побив ще один рекорд. Типовий марсіянський астронавт робить... скільки, 40 ПЧД? Я зробив кілька сотень.
Коли я приніс спальню до ровера, я під’єднав її зсередини до повітряного шлюзу. Відтак я потягнув за важіль щоб звільнити намет.Я все ще був одягнений у ПЧД скафандр, бо я не ідіот.
Намет вистрілив й наповнився повітрям за три секунди. Відчинені двері повітряного шлюзу вели просто у спальню, і вона схоже тримала тиск.
Як і попереднього разу я дав йому постояти так годину. Я знову я попереднього разу, все було добре. На відміну переклеювання полотна Габа, цю роботу я зробив правильно з першої спроби. Головним чином через те, що мені не треба було носити цей клятий скафандр.
Початково я планував дати йому постояти усю ніч й перевірити вранці. Але натрапив на проблему: не можу вийти, щоб зробити це. У ровера лише один повітряний шлюз, і до нього приєднана спальня. Тому вийти й не від’єднувати спальню не було можливості, і не було можливості під’єднати й напомпувати спальню не перебуваючи всередині.
Трохи лячно. Перший раз я тестуватиму її усю ніч сам перебуваючи всередині. Та це буде потім. Сьогодні я усе зробив.
Маю визнати факти. Я закінчив з ровером. Не “відчуваю”, що закінчив. Але він готовий їхати:
Їжа: 1 692 картоплини. Вітамінні пігулки.
Вода: 620 л.
Укриття: ровер, причеп, спальня.
Повітря: спільний запас ровера й причепа - 14 л рідкого О2, 14 л рідкого N2.
Жеттєзабезпечення: оксигенатор та регулятор атмосфери; 418 годин одноразових СО2 фільтрів на випадок аварії.
Електрика: 36 кВт-год у акумуляторах; змога везти 29 сонячних стільників.
Опалення: 1 400-ваттний РІТЕГ; саморобна ємність для нагрівання зворотного повітря з регулятора; електричний обігрівач ровера про запас.
Диско: пожиттєвий запас.
Я їду звідси у Сол 449. Це дає мені 59 Солів на перевірку усього й ремонтування усього, що працює не правильно. І на вирішення, що я беру з собою, а що лишаю тут. І прокласти маршрут до Скіапареллі за допомогою нечіткої супутникової мапи. І зламати мізки, намагаючись подумати про щось важливе, про що я забув.
Від Сола 6 усе, чого я бажав, було забратись звідси. Тепер думка про полишання Габу лякає мене до всеручки. Мені потрібне якесь підбадьорення. Я маю спитати себе: “Що б зробив астронавт Аполлону?”
Він випив би 3 віскі з лимоном, трахнув би дружину, а потім полетів би на Місяць у командному модулі меншому ніж мій ровер. так, вони були крутими.
Та до біса їх. Я космічний пірат!
Розділ 21
Я намагаюсь спакувати речі. Це важче ніж звучить.
У мене два герметичні транспорти: ровер та причеп. Вони сполучені шлангами, але зроблено це не по-дурному. Якщо один страчає тиск, інший миттєво закорковує лінії сполучення.
У цьому є похмура логіка: якщо випускатиме повітря ровер, я помру. немає сенсу будувати плани, пов’язані з таким варіантом. Але якщо втрачатиме повітря причеп, зі мною буде усе гаразд. Це означає, що я маю узяти усе важливе у ровер.
Усе, що потрапить у причеп, має легко витримати майже вакуум та крижані температури. Не те щоб я погоджуюсь на це, але самі знаєте: “Готуйся до найгіршого”.
Бесаги, які я зробив для подорожі до Пітфайндера, стануть у пригоді для зберігання харчів. Я не можу скласти картоплю у ровера чи причеп. У теплому герметичному відсіку вона зігниє.Трохи я триматиму у ровері, щоб була під руками, а решта їхатиме ззовні у величезному холодильнику під назвою Марс. Причеп буде заповнений ущерть. Дві батареї з Габа, регулятор атмосфери, оксигенатор та моя саморобна нагрівальна ємність. Зручніше було б тримати цю ємність у ровері, але вона має бути якнайближче до місця виходу зворотного повітря.