Реактивний двигун здіймав такий шум, що злякав усіх навколишніх тварин. Коли Добров вимкнув його, запала тривожна тиша.
Тільки невеликі птеродактилі невідступно кружляли над табором, виглядаючи здобич з великої висоти.
Дослідники не звертали на них уваги.
Добров притяг на всюдиході нову колоду, її загострили з одного боку як кіл, а другий край опустили у вириту яму, на дні якої поблискувала вода. Заривали кіл з нахилом назовні табору «колоністів». Частокіл виявився показний.
Вуд захоплено дивився на нього:
— Непогана фортеця. Можу витримати в ній будь-яку облогу… до повернення Мері.
Олекса поклав на його плече руку.
— А я щасливіший, — задумливо сказав він, дивлячись у хащу і прислухаючись.
Вуд уважно розглядав його. З ракетного люка долинув дзвінкий гавкіт Пульки.
— Чуєш? — сказав Олекса. — Ех, невже не доведеться записки писати, ховати їх у Пульки за нашийником?
— Записки? — здивувався американець. — Кому?
Олекса кивнув на ліс:
— То не біда, якщо не прочитає… Якщо Пулька не принесе відповіді!..
— Вас, росіян, завжди так важко зрозуміти! — признався Гаррі.
Пулька гавкала, надриваючись. Драбиною, не попадаючи ногою на сходинки, спускався Богатирьов.
— Ех, браття! — казав він. — Про мозок людський ми патякали, а про серце забули.
— Про яке серце, командоре? — здивувався Керн. — Болі в серці?
Богатирьов поклав руку на плече американця:
— Так, так, Аллан. Болі в серці… в жіночому серці, якого ми зовсім не знаємо! — І він подивився в лице другому американцеві.
— Командоре!.. — тільки й міг вигукнути Гаррі.
Він спинився перед Богатирьовим, задихаючись.
— Усім нагору! — наказав Богатирьов і перший схопився за поруччя драбини.
За кілька хвилин усі знову зібрались до радіорубки.
Богатирьов увімкнув магнітний запис. Диски почали обертатись, а він уривчасто розповідав.
— Я перевірив запис радіолокатора. І виявив: «Просперіті» проходив над нами і після переданої радіограми, яку ми вважали останньою.
— Як! Була ще радіограма?
— Вона записана автоматом. Ми не здогадались перевірити.
Гаррі, рішуче відсунувши Керна й Олексу, підійшов до магнітофона.
— «… я не змогла відлетіти, — долинув крізь шурхіт перешкод голос Мері. — Я відмовляюсь од усього, що чекало мене там. Я ніколи не змогла б скористатися цим. Хай їх нема тут унизу, хай загинув мій Гаррі, та я не повернусь на Землю. Мій обов'язок — зберегти результати експедиції. Я бережно залишаю їх на «Просперіті». Його застане наступна експедиція і через кілька років. А я сама підготувала вже запасний планер, щоб опуститися на поверхню Венери, в квадрат «сімдесят»… І, може, знайти Гаррі».
— О-о! — вигукнув Керн. — Мій геніальний брат Томас був здатний відтворити в електронних схемах мозок мужчини, та ніколи він не зміг би програмувати подобу жінки!..
— Мовчіть! — гримнув Гаррі. — «Просперіті» кружляє навколо планети, і… він порожній?
Ніхто не відповів.
Вуд одвернувся і відійшов до вікна. Він дивився на багрове небо.
— Ось таке воно, виявляється, і є, жіноче серце, — сказав Богатирьов. — «Просперіті» вийде з-за горизонту через кілька хвилин.
Олекса кинувся до радіоапаратури, став давати позивні, немовби хтось міг почути його.
Вуд став за його спиною, стиснувши кулаки і нахиливши голову.
Репродуктор було ввімкнуто. Чувся шурхіт і тріск атмосферних розрядів. Часом здавалося, що лунає «морзянка».
І раптом долинув ясний, неймовірно близький голос Мері Стрем:
— Я — «Просперіті». Я — «Просперіті». У мене галюцинація?.. Я — «Просперіті»!
Олекса смикнув Гаррі за рукав.
Той опустився біля Олекси на одно коліно, взяв у руки мікрофон і став говорити… майже пошепки.
Керн обернувся до Богатирьова:
— Я гадаю, що першу доповідь про експедицію ми зробимо загальною.
— Програма дій міняється! — оголосив Ілля Юрійович. — До старту флагманського корабля «Знання» лишилось не більше години. Доброву — уточнити час старту і визначити точку зустрічі з «Просперіті». Аврал!.. Розвантажити «Знання» повністю.
Через півгодини місце поблизу ракети невпізнанно змінилося. На камінні лежали ящики з консервами, кисневі балони, поблискували частини апаратури.
Олекса намагався хоч як-небудь дати цьому лад, скласти в стоси, розташувати рядами…
Ілля Юрійович і Керн поралися біля всюдихода, щось кладучи в нього.