— Усі Джунглі твої,— казала Багіра.— Ти можеш вполювати будь- яку дичину, але заради того буйвола, що викупив тебе, ти не повинен чіпати жодної худобини — молодої чи старої. Такий Закон Джунглів.
І Мауглі слухався.
Він зростав сильним, як і будь-який хлоп'як, котрий мимохідь засвоює все, що треба йому знати, і дбав лише про їжу.
Мати Вовчиця попередила його, що Шер-Хана треба стерегтися і що колись йому доведеться вбити тигра. Вовченя — те запам'ятало б цю пораду, а Мауглі забув, бо він був усе ж таки хлопець, хоча й вважав себе вовком.
Акела став зовсім старим і немічним, а кульгавий тигр хитро заприязнився з молоддю Зграї. Шер-Хан підлещувався до вовченят, підбурював їх проти старого Акели, мовляв, як це вони дозволяють верховодити якомусь облізлому вовкові і Людському жовторотику? «Це правда,— ядучо всміхався Шер-Хан,— що жоден із вас не сміє на Раді подивитися йому в очі?» І молоді вовки злісно гарчали і наїжачувалися.
Багіра все це чула і попереджала Мауглі про підступність Шер-Хана. Та той лише сміявся у відповідь.
— У мене є Зграя і є ти. А ще Балу. Правда, він ледачий, але може добряче нам'яти боки будь-кому. То чого боятися?
— Добре затям: Шер-Хан — твій смертельний ворог.
— Ну то й що? Багіро, краще подрімаймо, цур йому пек! Шер-Хан — це лише старе опудало з довгим хвостом, як у павича.
— Не час нині спати! Це знає навіть дурне оленя. І Табакі говорив тобі те саме.
— Хо-хо! Табакі, цей зухвалець, намолов сім мішків гречаної вовни, буцімто я, щеня, не вмію навіть нарити земляних горіхів. Ну то я вдарив його двічі об стовбур, тепер не буде плескати язиком.
— Оце вже даремно, Маленький Брате, Табакі знає багато чого, що стало б нам у пригоді. Шер-Хан не зазіхне на твоє життя тут, у Джунглях. Але не забувай — Акела став зовсім старий, він скоро не зможе забити буйвола і тоді вже не буде ватажком. Старійшини Зграї теж постаріли, а молодих вовків кульгавий тигр намовив проти тебе.
— Але ж я народився у Джунглях, я підкорявся Законові Джунглів, і всі вовки — мої брати! Згадай, скільки я витяг колючок з їхніх лап!
— Ходи сюди, Маленький Брате. Ану, помацай у мене під щелепами.
Мауглі простяг свою сильну смагляву руку і на шовковистій шерсті Багіри намацав маленьку залисинку.
— Ніхто у Джунглях не знає, що я, Багіра, ношу цю відмітину — слід від нашийника. Одначе я народилася серед людей, серед людей померла й моя мати — в звіринці князівського палацу в Удайпурі. Тому я й заплатила за тебе викуп, коли ти ще був малим голим дитинчам. Замолоду я сиділа за ґратами, мене годували з миски. Та якось уночі я відчула — я Багіра, пантера, а не людська забавка. Одним помахом лапи зламала я дурний замок і втекла. І оскільки я добре знаю людські звички, у Джунглях мене бояться більше, аніж Шер-Хана. Хіба не так?
— Так,— погодився Мауглі,— всі Джунглі бояться Багіри, окрім Мауглі.
— О, ти — Людське Дитинча,— усміхнулася чорна пантера ніжно.— Як і я колись повернулася в свої Джунглі, так і ти змушений будеш зрештою повернутися до людей, до своїх братів, якщо тебе не вб'ють на Раді.
— Але навіщо комусь убивати мене? — запитав Мауглі.
— Подивись на мене,— сказала Багіра.
І Мауглі пильно глянув їй у вічі.
Велика пантера не витримала і відвернулася.
— Ось чому,— відказала пантера, і листя зашерхотіло у неї під лапою.— Навіть я не можу дивитися тобі в очі, а я ж народилася серед людей і люблю тебе, Маленький Брате, інші ж ненавидять тебе, бо не можуть витримати твого погляду, бо ти виймаєш їм колючки із лап, бо ти Людина.
— Я нічого цього не знав,— похмуро мовив Мауглі і насупив густі чорні брови.
— Що говорить Закон Джунглів? Спочатку вдар, а потім подавай голос. А ти безтурботний, і вже з цього вони пізнають у тобі людину. То будь же обачливий. Серце мені підказує, що коли Акела промахнеться на полюванні (а йому все важче ловити здобич) — вовки перестануть слухатися і його, і тебе. Вони зберуть на Скелі Ради Народ Джунглів, і тоді... тоді... Стривай, я знаю, що робити! — скрикнула Багіра.— Біжи мерщій униз, у долину, до людей і дістань у них Червону Квітку. Тоді в тебе буде спільник, сильніший за мене, Балу і тих вовків Зграї, що не люблять тебе.