Мауглі, звичайно, краще за інших знав усе, що стосується звірів і Джунглів. Він, слухаючи ці розповіді, часто відвертався, щоб приховати мимовільну усмішку. І коли Бульдео, з мушкетом за плечима, страшенно жестикулюючи, розповідав якусь зовсім неймовірну байку, плечі Мауглі трусилися від ледь стримуваного сміху.
Одного разу Бульдео почав запевняти своїх слухачів, що тигр, який забрав сина Мессуа, насправді був духом, який обернувся тигром. І начебто дух цей належав злому лихварю, що помер за кілька років до того.
— Я певен, — говорив він, — бо Пурум Дасс (так звали лихваря) був кульгавим від удару, якого отримав у бійці, коли палили його розрахункові книги. І той тигр, що про нього я говорю, накульгував: це я добре побачив по слідах його лап.
— Так і було, цілковита правда, — з найсерйознішим виглядом стверджували в один голос довгобороді слухачі.
— Якщо це така ж правда, як і все те, про що ви тут говорите, то це казки, якими можна лише лякати дітей, — утрутився раптом Мауглі. — Цей тигр був кульгавим тому, що народився кульгавим, і це знають усі. І лише дітям можна розповідати нісенітниці, наче душа лихваря оселилася в звірі, полохливому, мов шакал.
У першу мить Бульдео від подиву мов онімів, а старшина села витріщився на Мауглі.
— Це він, хлопчисько з Джунглів! Ти ба! — промовив Бульдео. — Якщо ти такий розумний, то зніми шкуру з кульгавого тигра та принеси її до Ханівари — за неї уряд призначив нагороду в сотню рупій. А найкраще, якщо ти триматимеш язика за зубами, коли говорять старші.
Мауглі підвівся, щоб іти.
— Я увесь вечір слухав тут Бульдео. І протягом усього цього часу він лише раз чи два сказав правду про Джунглі, які починаються майже від порогу його дому. То як я можу повірити йому, коли він говорить про духів чи богів, яких ніколи не бачив?
— Ну, хлопче, тобі краще йти дивитися за худобою, — сказав старшина. Бульдео не стримував незадоволення нахабністю Мауглі.
ІІІ
У більшості індуських селищ заведено, що худобу пасуть кілька хлопчиків, які виганяють буйволів на пасовиська рано-вранці та до ночі приганяють назад у село. Бики, які розтоптали б на місці білу людину, якби вона потрапила їм на очі, слухаються криків і коряться ударам маленьких індійських хлопчаків, які не доросли до їхньої морди. Увесь час, поки діти залишаються біля стада, вони знаходяться у повній безпеці, бо навіть тигр не наважується наблизитися до кількох биків. Але якщо станеться, що дитина відійде від стада, щоб нарвати квітів чи зловити ящірку, вона часто стає жертвою дикого звіра.
Мауглі гнав стадо на пасовисько сільською вулицею, сидячи на спині буйвола Рами, найбільшого бика в усьому поселенні. Блакитнувато-чорні буйволи, з довгими, загнутими назад рогами й лютими чорними очима один за одним виходили зі своїх загородок і приєднувалися до стада. Мауглі швидко зумів поставити себе так, що всі хлопчики визнали його головним над собою — сам Мауглі узявся пасти буйволів, яких підганяв довгим бамбуковим батогом, а іншому хлопчику, якого звали Каміа, доручив пасти іншу худобу окремо. Він наказав дітям бути дуже обережними і не відходити далеко від стада.
Індійське пасовисько — це місцевість, оточена скелями, поросла густим чагарником, переорана яругами. Худоба блукає тут, розсіявшись поодинці, й пастуху важко встежити за тваринами. Буйволи тримаються зазвичай поблизу озер і мочарів, де вони годинами валяються в теплій багнюці. Мауглі погнав буйволів окремо від іншого стада до того кінця пасовиська, де річка Вайнганга виходила з Джунглів. Тут він зіскочив зі спини Рами, прослизнув у бамбукові зарості і побачив Сірого Брата.
— Я тут чекаю на тебе вже кілька днів. Чому ти пасеш стадо?
— Мені доручили пасти його, — відповів Мауглі. — Мене призначили сільським пастухом. Ну, що нового чути про Шер-Хана?
— Він знову повернувся в наші краї і довго блукав тут, чатуючи на тебе. Тепер тигр знову пропав, бо тут стало менше дичини. Але кульгавий ще має надію зловити тебе.
— Чудово. Хай увесь час, доки він відсутній, ти чи хтось із братів сидітиме он на тій скелі — так, щоб, вийшовши із села, я міг вас побачити й дізнатися, чи не повернувся ще Шер-Хан. А коли він повернеться, чекай на мене під деревом дхак, посеред пасовиська. Мені б не хотілося потрапити йому в зуби.