І потім, є пророцтво Мольфарів, яке я почув того дня, як урятувався від Устіна Блека.
— Чому ти маєш вірити Мольфарам? — нервово спитав у короля брат.
— Тому що вони дуже давно живуть у Ядрані, про них згадується в найдавніших наших літописах, можливо, вони живуть тут довше, ніж самі ядранці…
— То що з того? — не зрозумів князь Олол.
— А те, що вони лише двічі за всю історію втручались у перебіг подій на планеті, і обидва втручання пов’язані так чи так із тим прангом.
— Та що мені до їхніх пророцтв, якщо я не знаю, що мені робити з княжною Оло! Вона сумує і плаче!
— Вона вагітна? — поцікавився король.
— Каже, що ні, — невпевнено відповів братові князь.
Глава 18
— Церква підтримає тебе, — впевнено сказав Зенон. — Буде законний правонаступник престолу з правлячої династії. Будуть мир і торгівля з багатим Ядраном — будуть і контакти між церквами. Наші вірування досить схожі, і нам давно вже треба дещо прочитати в їхніх книгосховищах! Це — незвичний шлюб, але для королівства зовсім не шкідливий. Нічого поганого від нього не буде. Церква підтримає тебе…
— Ми підтримаємо тебе, — сказав єпископ Сардар.
— Бо служителі Небесної церкви та Гадрузи завжди підтримують одні одних, — додав митрополит Алішер.
Інші сановні отці закивали головами.
— Синод уповноважив мене ознайомити тебе з Небесним манускриптом, — повідомив короля Зенон. Було видно, що він останнім часом вельми вивищився в церковній ієрархії і є фактично визнаним наступником Сардара.
— Прошу пройти зі мною до сховища.
Король пішов, і Зенон підвів його до суцільної стіни, вставив до щілини між величезними кам’яними брилами золоту пластину складної конфігурації (ключ — здогадався Зульфікар), і частина стіни зрушила з місця, пропустивши їх у невеличку кімнату без вікон.
На постаменті стояла старовинна, з чорного дерева, скринька, а на протилежній від дверей стіні було вибито якийсь напис рунами. Зенон підняв віко скриньки і присвітив свічкою з сала морського носорога: лише один аркуш лежав на споді.
— Оце — Небесний манускрипт, — вказав поглядом на той аркуш Зенон. — А то — глянув на стіну — його точна копія. Якого читатимеш?
Зульфікар глянув іще раз у скриню: аркуш і на вигляд був надто старим і ветхим — страшно брати до рук.
— Той, — кивнув головою на стіну. Зенон закрив скриньку, запалив іще три свічки, що приніс із собою, прилаштувавши їх так, аби було видно всю стіну:
— Читай.
Король прангів Зульфікар Гадруз почав вдивлятися в інґліські руни. «Організація Об’єднаних планет», — прочитав.
— Що це? — спитав у каптурника.
— Читай, — жорстко сказав, майже віддав наказ, Зенон.
Король почав читати:
За відмову від виконання Указу Всесвітнього Уряду № 10/20810734 від 12.03.2395 р. „Про обов’язкову генну корекцію населення“, систематичне та злочинне ухиляння від трансмутації генів аґресії, користуючись правом Верховного арбітражу, наданим Президії відповідно до резолюції Всесвітнього Уряду № 545352 від 24.08.2391 р.,
громадян планети Земля числом 2317 осіб (списки додаються) на довічне заслання без права повернення.
Зважаючи, що кристалічні телепатичні датчики з планети Ядран протягом двох років і восьми місяців не надіслали жодного сиґналу, що свідчить про загибель розумного життя на планеті, встановити засудженим особам, числом 2317 (списки додаються), місцем постійного перебування названу планету. Встановити режим підтримки — мінус один (обмеження на технологічний розвиток).
Депортацію здійснити негайно.
Голова президії
Вольф Вейсон
Віце-голова
Георгій Кущ
Секретар
Лео Керлхет
14 червня 2403 р.,
м. Гавана, Земля»
Зульфікар вийшов зі сховища, і камінні двері за ним зачинилися.
— Ну, що скажеш? — запитав Зенон.
словами молитви відповів король. Він повернувся і тихо пішов, юний красень зі скорботною мудрістю в очах.