Розділ 7 Не фуфломіцини «Есенціале»
Цей препарат належить до так званих гепатопротекторів, тобто препаратів, які захищають печінку. Чому «так званих»? Бо подібного терміна в авторитетних медичних настановах не використовують. Його широко вживають лише на пострадянському просторі. Чому — доволі очевидно. За кількістю випитих літрів алкоголю на рік колишні республіки СРСР задніх не пасуть ніколи. Алкоголізм є однією з головних причин передчасної смерті серед населення, а «страх за печінку» — вічно актуальна турбота для багатьох громадян. Саме тому гепатопротектори, зокрема «Есенціале», так добре продаються «в нас» і не продаються «в них».
Чи не вся доказова база (якщо її можна так назвати) для цього препарату була написана одним-єдиним дослідником, паном Gundermann K. J., якого далі для простоти ми називатимемо просто Гундерман.
У 2011 році він опублікував великий огляд гепатопротекторів, де зібрав усі-усі дослідження 84. Не лякаймося кількості сторінок, а погортаймо їх. Першою кидається в очі відсутність опису методології. Як він порівнював результати тих досліджень? Як їх добирав? Як відбраковував? У доказовій медицині, навіть якщо дослідник не проводить експериментів, а просто аналізує вже наявні публікації, існують чіткі вимоги до методології та статистичної обробки. Якщо їх не дотримуватися, можна легко опинитися в ситуації, коли слони додаються до котлет, а висновки, які отримують після цього, не відображають реальності, від слова взагалі.
Крім того, у багатьох публікаціях зазначено, що послуги Гундермана з написання статей оплачує компанія Abbott Laboratories. Трошки ґуґлу — і дізнаємося, що підрозділ Abbott Індія випускає… Essentiale-L! 85
Отже, маємо конфлікт інтересів.
Кожен зі знайдених фактів сам по собі ні про що не свідчить. Але, якщо зліпити докупи сумнівну якість статей, оплату від спонсора і те, що Гундерман — чи не єдиний у західній медицині ентузіаст, який десятиліттями відстоює ідею ефективності фосфоліпідів (діюча речовина «Есенціале»), можуть виникнути правомірні підозри. І справді, якщо «Есенціале» так допомагає, де сотні досліджень від сотень різних лікарів? Адже про справді ефективні препарати пишуть буквально всі, з усіх країн світу.
І врешті-решт, головне запитання: чому препарат «Есенціале» представлений у переліку продуктів компанії «Санофі» в Україні, Росії, Казахстані та відсутній у портфоліо тієї самої фірми у Великій Британії, Німеччині, США?
Чому якщо ви живете в Західній Європі, то «Есенціале» зможете купити лише на eBay, де він буде зафіксований як харчова добавка? Чи може так статися (і автор тут ні на що не натякає), що доказів ефективності цієї речовини було недостатньо, щоб її визнали ліками в цивілізованих країнах?
Чергова загадка, масштабів більших, ніж єгипетські піраміди та Бермудський трикутник. Анальні інтерферони
Іншого заголовка автор дібрати просто не міг. Адже всі, хто має дітей, у певний момент стикалися з призначенням «противірусних свічок» своїм малюкам від педіатра чи сімейного лікаря.
Шморгаєш носом? Підставляй зад!
Концепція надзвичайно рідна і звична для нас. Настільки, що мало хто цікавиться: які таємниці приховують інтерферони у свічках? Розгляньмо їх на прикладі популярного «Віферону» (діюча речовина — інтерферон альфа 2б [ІФА-2б]).
Під час читання інструкції виникає декілька запитань.
А що, «Віферон» добре засвоюється у прямій кишці? Всмоктування в кров супозиторіїв (фармацевтична назва для «свічок») суттєво залежить від «наповнювача», яким у Віфероні є какао-масло, його замінник або таємничий «кондитерський жир» 86. Виявляється, що какао-масло застаріле й у світі переважно не використовується, бо є хімічно нестабільним. Крім того, у склад свічок додають усякі гігроскопічні речовини, щоб натягувати в пряму кишку воду (якої там у нормі небагато і без якої ліки нормально не засвояться). Крім того, молекули ІФА-2б дуже великі, тому пройти крізь стінку кишки їм не надто просто. У прекрасній науковій праці зі скромною назвою «Ректальний шлях лікування дітей у ХХІ столітті» 87 можна дізнатись, які ліки у світі використовуються в супозиторіях, і (о жах!) інтерферону ви там не знайдете.
А що, «Віферон» не має побічної дії? На офіційному сайті препарату є цілий розділ під назвою «Безпека» 88. Там указують, що єдина побічна дія — індивідуальна непереносимість препарату (себто алергія). Натомість в інструкції до закордонного ін’єкційного ІФА-2б з 14 по 30 сторінку описуються побічні ефекти, серед яких: інфаркт, суїцидальні спроби, апластична анемія, сліпота, незворотне ураження щитоподібної залози, летальне ураження печінки, саркоїдоз легень і решта страшних станів 89. Абортивний ефект і безпліддя йдуть на закуску. Можливо, тому інтерферони в цивілізованих країнах застосовують при гепатиті С та онкологічних захворюваннях, коли користь переважає ризик? А от нашим «Віфероном» можна лікувати шмарклі. І вагітним, і малим дітям. А все тому, що він уводиться в пряму кишку. Виробник каже, що це дозволяє препарату зменшити токсичність. Але незалежно від того, куди вводяться, зрештою інтерферони мають потрапити у кров, щоб реалізувати свій вплив. Тому пазл усе одно не складається: та сама речовина — і така різниця в побічних ефектах. Одна з потенційних розгадок елегантна і проста: можливо, у «Віфероні», крім кондитерського жиру, нічого немає? Інакше серед дітей із сезонним вірусним захворюванням після лікування інтерферонами виживали б далеко не всі. Виробник сам, опосередковано, цей факт підтверджує, наголошуючи, що «у „Віферону“ аналогів немає. Будь-який інший інтерферон матиме страшні наслідки!» 90.
А що, є доказова база? Дослідники Кохрейнівського центру ще у 2007 році дійшли висновку, що ефективних противірусних препаратів проти ГРВІ не існує 91. В одній когорті з «Віфероном» перебуває «Лаферобіон», серед показань якого лише ГРВІ 92. Цікаво, що він позиціонується як імуностимулювальний засіб. Тимчасом як ідентичний за складом «Віферон» (виробник наголошує!) НЕ Є імуностимулятором. Не можна також не згадати про прекрасний «Анаферон». Це гомеопатичний засіб, який має з інтерферонами ще менше спільного, ніж описані раніше препарати. Чому гомеопатія не працює — можна прочитати у відповідному розділі.
Головне, що треба знати про інтерферони тим, хто живе в Україні.
Інтерферони в пряму кишку ніхто за межами пострадянського простору не пхає.