Выбрать главу

«Та ну їх до дідька, тих Дімблів!» — мовила спересердя Джейн сама до себе і тут-таки про це пошкодувала, не стільки через докори сумління, скільки через страх. Тепер, після того дзвінка, все тільки ускладнилося; жах немов запрагнув поквитатися з нею за марну спробу його уникнути й охопив її з новою силою. Сховатися від нього було ніде, і згодом вона ніяк не могла пригадати, чи й справді перед нею, немов уві сні, з’являвся той страховидний дідуган у плащі, а чи вона просто сиділа, зіщулившись та широко розплющивши очі, і без надії сподівалась — ба навіть молилась, хоч і не вірила ні в кого, кому можна було б молитися, — що скоро все це закінчиться.

Тим-то Джейн і кинулася в обійми чоловікові, щойно той переступив поріг. Марк же тільки пошкодував, що це сталося саме тепер, коли він прийшов додому так пізно, так утомився та ще й, чесно кажучи, був не зовсім тверезий.

3

— Як ти сьогодні почуваєшся? Все нормально? — допитувався Марк наступного ранку.

— Все гаразд, дякую, — коротко відповіла Джейн.

Наполовину одягнута, вона сиділа біля нічного столика, розчісуючи волосся; Марк ще й не піднімався, а попивав собі в ліжку чай і з насолодою стежив за її рухами. Якщо він тієї миті не надто замислювався над непорозуміннями у стосунках між ними, то почасти це пояснювалося просто-таки невиліковною схильністю людства до екстраполяції. Пестячи ягнятко, ми й на мить не сумніваємося, що воно добре і лагідне, адже у нього така ніжна вовна! Чоловіки називають розкішними тих жінок, які породжують у них відповідні почуття. Марк був у такому захваті від Джейниного тіла — міцного й стрункого, проте водночас м’якого й округлого, — що мимохіть приписував дружині ті ж відчуття, які вона будила в ньому.

— Ти цілком певна, що все гаразд? — ще раз перепитав вій.

— Цілком, — відказала Джейн ще коротше.

Дратувалася вона — принаймні так їй здавалося — через те, що волосся її не слухалося, а тут ще й Марк причепився зі своїми розпитуваннями, як сльота до плота… Звісно, вона розуміла, що поза тим сердита і сама на себе, бо вчора зірвалася і долучилася, хоч і ненадовго, до тих, кого найбільше зневажала, — тремтячих і щомиті готових розплакатися героїнь сентиментальних романів, таких собі «маленьких жіночок», які шукають розради в чоловічих обіймах. Втім, у неї склалося враження, що гнів засів десь глибоко всередині, ген-ген на задвірках її свідомості, і вона навіть не здогадувалася, що насправді він пульсує в кожній жилці, тож саме тому пальці у неї такі неслухняні — пальці, а не волосся.

— Бо, — продовжував тим часом Марк, — якщо тобі хоч трішечки недобре, я міг би й не поїхати. Побачуся з тим Візером іншим разом, нічого страшного.

Джейн промовчала.

— Розумієш, якщо я поїду, то мене не буде до завтра або й до післязавтра.

Джейн стиснула губи ще міцніше і далі мовчала.

— Послухай, якщо я все-таки поїду, то, може, попросимо Міртл на кілька днів перебратися до нас?

— Ні, красно дякую, — категорично заперечила Джейн, а за мить додала: — Я вже давно звикла сидіти тут сама.

— Знаю, — трохи спохмурнів Марк. — У нас в коледжі останнім часом твориться чортзна-що. Тому-то я й подумую про нову роботу.

Джейн далі мовчала.

— Е ні, так не піде, старенька, — Марк раптом сів і спустив ноги на підлогу. — Нічого нам ходити коло та навколо. Щось не хочеться мені нікуди їхати, доки ти в такому-от стані.

— В якому такому стані? — Джейн повернулася до чоловіка і вперше глянула просто йому у вічі.

— Ну… трохи знервована… з кожним таке часом трапляється.

— Перед тим, як ти вчора ввечері — чи то пак сьогодні зранку — прийшов додому, мені просто наснився поганий сон, от і все, і нічого говорити зі мною так, ніби я якась неврастенічка! — Взагалі-то Джейн намірялася сказати зовсім не це.

— Послухай, не треба так… — почав було Марк.

— Як так? — голосно спитала Джейн, і не встиг Марк і рота розкрити, як вона вже вела далі: — Якщо ти думаєш, що я збожеволіла, то краще запроси сюди Брайзекра, нехай мене обстежить. Поки тебе не буде, вони тихенько запакують мене до божевільні, та й по всьому. Добре, я йду зготую щось на сніданок. Одягайся, і то швидко, бо ще подзвонить той твій Фіверстоун, а ти ще навіть не поголився!