Выбрать главу

Кенельм Дігбі (1603—1665) — англійський придворний, дипломат і філософ. …тут писав вірші Колінз — очевидно, йдеться про Вільяма Колінза (1721—1759), відомого англійського поета.

Георг ІІІ (1738—1820) — англійський король (з 1760).

Натаніель Фокс — вигаданий Люїсом персонаж.

I.5

Сер Томас Мелорі (бл. 1417—1471) — англійський письменник, автор «Книги про короля Артура і його відважних лицарів Круглого Столу», яка стала своєрідною енциклопедією артурівського міфу Вперше видана англійським першодрукарем Вільямом Кекстоном у 1485 р. під назвою «Смерть Артура» (Le Morte d’Arthur). Рукопис книги довго вважався втраченим; його було знайдено в бібліотеці Вінчестерського коледжу тільки в червні 1934 р.

Ґвіневра — дружина короля Артура, один із перших і еталонних образів «прекрасної дами» в середньовічній куртуазній літературі.

Ланселот Озерний — найвідоміший з лицарів Круглого Столу, коханець королеви Ґвіневри.

Артур — легендарний король, що правив у Британії в V–VI ст., герой циклу лицарських повістей, відомих у багатьох літературних версіях і перекладах. Достовірність існування Артура як окремої історичної особи досі не доведено. Більшість істориків схиляється до того, що або реальний прототип Артура мав інше ім’я, або це сукупний образ, створений на основі кількох прототипів.

Фея Морґана — зведена сестра Артура, чарівниця і цілителька. За легендою, забрала важко пораненого Артура на чарівний острів Авалон, де він має прокинутися у вирішальний для Британії момент.

Морґауза — ще одна зведена сестра Артура, яка відіграла в його долі фатальну роль.

підпалила цілий край жіночим чародійством — Томас Мелорі, «Смерть Артура» (у виданні Вільяма Кекстона — книга X, розділ 35).

Святий Ґрааль — таємнича чаша, яка вперше згадується в останньому, незакінченому творі Кретьєна де Труа «Персеваль, або Легенда про Ґрааль». У пізніших авторів — чаша, з якої пив Христос на Тайній вечері і в яку згодом Иосиф Ариматейський зібрав кілька крапель крові розп’ятого Христа; за апокрифічними джерелами, Йосиф згодом привіз цю чашу до Британії, в Ґластонбері. Назагал у творах артурівського циклу Ґрааль — це надзвичайно важливий і цінний предмет, який може зцілювати рани і навіть дарувати безсмертя. Натомість у віршованому романі Вольфрама фон Ешенбаха (бл. 1170 — бл. 1220) «Парцифаль», найвідомішому з німецькомовних творів на артурівську тематику, Ґрааль описано як камінь, що не має якихось особливих властивостей.

Лайямон (2-га пол. XII ст. — 1-ша пол. XIII ст.) — автор довгої поеми «Брут» (бл. 1190), написаної середньоанглійською мовою, в якій розповідається про історію Британії від падіння Трої до кінця VII ст.; це перший власне англійський текст, де згадується король Артур (всі попередні автори, як-от Ненній і Ґальфрід Монмутський, писали латиною). За Лайямоном, Брут є правнуком засновника Риму Енея і засновником роду британських королів; назву Britannia Лайямон виводить з імені Brutus.

Кокні — уродженець Лондона, зокрема лондонського району Іст-Енд; традиційно кокні вважається кожен, хто народився там, де чути дзвони церкви Сент-Мері-ле-Боу.

II. ОБІД У ПРОРЕКТОРА

II.1

Non Olet — не пахне (лат.). Вислів Pecunia non olet («Гроші не пахнуть») приписують римському імператору Веспасіану (9-79 рр. після Р.Х.); йдеться про прибутки від оподаткування громадських вбиралень.

Карл фон Клаузевіц (1780—1831) — прусський генерал і теоретик військової справи, автор відомої книги «Про війну» (Vom Kriege).

II. 4

Белбері — дослідник творчості Люїса Джозеф Пірс у своїй праці «К. С. Люїс і Католицька Церква» (С. 5. Lewis and the Catholic Church, 2003, c. 93) зазначає, що Люїс, ймовірно, натякає тут на Блубері — селище, розташоване на п’ятнадцять миль південніше від Оксфорда. В час, коли створювалася «Космічна трилогія», запеклі суперечки викликали плани уряду щодо заснування поблизу Блубері атомної станції. У 1946 р. на колишній базі королівських ВПС «Гарвел» біля Блубері було відкрито «Центр досліджень атомної енергії»; за якийсь час там з’явився перший у Європі ядерний реактор.