Схожої долі ледь уник і сам Мерлін. — Ґальфрід Монмутський в «Історії британських королів» (п. 108) описує такий епізод: король на ім’я Вортиґерн будує фортецю, яка з невідомих причин кілька разів поспіль розвалюється, коли будівництво вже підходить до завершення. Королівські радники вирішують, що для того, аби довести справу до кінця, треба принести в жертву молодого хлопця-безбатченка. Вибір падає на Мерліна, але за мить до того, як його мають скарати на горло, він вказує справжню причину невдачі: виявляється, в печері під підвалинами фортеці є печера, де живуть два дракони.
ХІ.2
Конвокація — загальне зібрання духовенства Англіканської Церкви, що скликається у надзвичайних випадках; ділиться на дві палати: верхню, до якої входять єпископи, і нижню, яка об’єднує решту духовенства. Вперше Конвокацію було скликано у 1717 р.
Євгеніка — вчення про спадкове здоров’я і спадкові здібності людини, можливості обмеження передачі спадкових захворювань наступним поколінням і впливу на еволюцію людства.
XI.3
Джон Бюкен (1875—1940) — британський політик, у 1935—1940 рр. — генерал-губернатор Канади, а також письменник, автор багатьох пригодницьких романів (найвідоміший «Тридцять дев’ять східців» (1915), у 1935 р. екранізований Альфредом Гічкоком).
XII.3
Давньосонячна мова — мова, яку Ренсом вивчив на Марсі (Малакандрі) і якою говорять також на Венері (Переландрі); див. дві попередні частини «Космічної трилогії». Ця мова вже згадувалася в розділі Х.4.
XII.5
Це те, що Барфілд називає «прадавньою єдністю». — Овен Барфілд (1898—1997) — британський філософ, письменник і поет, близький приятель Лю-їса з 1919 р. і один із найактивніших «інклінгів». Про «прадавню єдність» йдеться у Барфілдовій книзі «Поетична мова: дослідження значення» (1926), де автор доводить, що багато понять, якими послуговувалася первісна людина, з часом розділилися на дуже різні, іноді на перший погляд несумісні частини.
XII.6
...хтозна, якими методами користувалися насправді атлантичні маги — «атлантичне» походження Мерлінової магії не засвідчене у жодних творах артурівського циклу, це суто авторський вимисел.
Велика катастрофа — загибель Атлантиди чи падіння Нуменору, за толкінівською міфологією — кінець Другої ери (див. дві примітки до розділу ІХ.5).
XIII. 1
Нумінор, Істинний Захід — тут Люїс припускається помилки: згідно з толкінівською міфологією, Істинним Заходом називається не Нуменор, а Валінор — земля валарів, аналога християнських ангелів. Нуменор — це земля, створена валарами між Валінором (на заході) й іншими, старшими землями (на сході). Див. також примітки до передмови і розділу ІХ.5.
Гекзаметр — віршовий розмір в античній поезії, яким написані, наприклад, поеми Гомера «Іліада» та «Одіссея», «Енеїда» Вергілія та інші твори античної літератури.
…на круглому наче чаша острові Абгалджин, що за морем Лур на Переландрі — «Абгалджин» — це вигадана автором давня форма назви острова Авалон, куди, за легендою, фея Морґана забрала важко пораненого в бою Артура. Луром називається місцевість, де якийсь час перебував, здобуваючи знання, Тор, Владар Переландри; див. другу частину «Космічної трилогії».
ХIІІ.3
…завдав колись своїм ударом Валін — у 2-ій частині своєї книги «Смерть Артура» Томас Мелорі розповідає про запального лицаря Баліна, який у нападі гніву ранить Пеллама, брата короля Грааля, священною реліквією — списом, яким пронизали розп’ятого Ісуса. Через це святотатство всі навколишні землі на багато років перетворюються на безплідну пустелю.
Апулей (бл. 125—180) — римський письменник, родом з Північної Африки; його найвідоміший твір — «Метаморфози» («Золотий осел») — мав значний вплив на європейську літературу.
Марціан Капела (1-ша половина V ст.) — латинський письменник і філософ; народився в Африці і виховувався в Карфагені. Відомий насамперед як автор написаної почасти прозою, почасти віршами енциклопедії, присвяченої огляду семи вільних мистецтв.