Бадонський пагорб — місце великої легендарної битви між бритами під проводом короля Артура та англосаксами, що відбулася, за переказами, на зламі V–VI століть; точне місцезнаходження Бадонського пагорба досі не встановлене.
Катафрактарії — різновид важкої кінноти, що вперше з’явився в античні часи у кочових іранських народів, згодом поширився по Європі й існував у різних формах майже до кінця середніх віків.
«люди йменують його Марсом і Тіром та переповідають легенду про те, як він не побоявся засунути руку вовкові в пащу" — давні германці ототожнювали з римським Марсом свого однорукого бога війни та воїнської доблесті Тіра або Тіва. За одним із скандинавських міфів, Tip сам запхав руку у пащу велетенському вовку Фенріру, доки аси — вищі боги — одягали на нього чарівний ланцюг.
Поля Арболу — Арбол — це Сонце. У «Переландрі» «полем Арболу» зазвичай називають Сонячну систему, проте один раз слово «поле» вжито у множині («Згасне день полів Арболу, і навіть дні самих Глибоких Небес полічено наперед» — «Переландра», розділ XVII); у тому випадку йдеться, очевидно, про орбіти планет, які обертаються навколо Сонця. Схоже, в тому ж значенні цей вислів вжито і тут.
XV.2
Левант — загальна назва країн східної частини Середземномор’я, у вужчому сенсі — Сирії, Палестини, Ізраїлю і Ливану; походить від старофранц. soleil levant — «сонце, що сходить».
XV.5
Ернст Гекель (1834—1919) — німецький біолог і філософ, провідний поборник радикального дарвінізму в Німеччині, автор «Природної історії створення» (Natiirliche Schopfungsgeschichte, 1868).
Джозеф МакКейб (1867—1955) — англійський письменник-вільнодум; у 1896 р. зрікся священства у Католицькій Церкві і перейшов на позиції войовничого раціоналізму; написав багато книг, спрямованих проти католицизму і християнства загалом.
Вінвуд Рід (1838—1875) — автор численних книг про Африку; також написав «Мучеництво людини» (1872), популярний загальний огляд всесвітньої історії, в якому піддав різкій критиці офіційну релігію.
«Золота гілка» — дванадцятитомна праця «Золота гілка: дослідження магії і релігії» шотландського антрополога Джеймса Фрезера, опублікована в 1906—1915 рр.
XVI.2
Артеміда — в давньогрецькій міфології богиня лісів і полювання, ототожнювана з Діаною, дочка Зевса і Лето; в «Іліаді» (XXI, 470) Гомер називає її володаркою диких звірів.
…«привітав його так щиро, як тільки може звір привітати людину» — у «Смерті Артура» (XIV, 6) Томас Мелорі розповідає про те, як сер Персиваль побачив якось лева, що бився зі змієм, і допоміг йому, розсудивши, що лев — тварина «природніша» за змія. «І лев потому лащився до нього /сера Персиваля/, наче спанієль.»
XVI.4
Ґеорґ Вільгельм Фрідріх Геґель (1770—1831) — німецький філософ, автор ідеалістичної філософської системи, в основі якої лежить самореалізація абсолютної ідеї у вигляді чистих логічних сутностей, у формі природи та в різних формах конкретного духу.
Девід Гюм (1711—1776) — шотландський філософ, історик і економіст, представник емпіризму, скептицизму й агностицизму.
«Бо сонність так оволоділа мною, що з певної дороги я зійшов…» — Данте, «Пекло», 1,11—12.
XVI.5
Стерк — вигадана назва; див. перший розділ «За межі Мовчазної планети».
XVII.1
Любов, як каже Платон, є дитям убогості — див. Платон, «Бенкет», 203b-с.
XVII.2
Валькірія — у давньоскандинавській міфології валькіріями називали войовничих вершниць, дів-богинь, що носилися над полем бою, розподіляючи перемогу і смерть.
«зоряне сяйво на трофеях провінцій» — Бен Джонсон, «Вольпоне, або Лис» (1606), III, 7.
Сивіла — у стародавніх греків, римлян і деяких інших народів — легендарна жінка-віщунка.