— На це питання я можу відповісти, — мовила панна Айронвуд. — Зрештою, у вас, схоже, більше причин припускати, що це таки правда, ніж ви мені сказали, а якщо таких причин і немає, то вони неодмінно з’являться — і то дуже скоро. Зробити ж висновок про правдивість ваших снів нам дозволяє те, що вони великою мірою збігаються з відомостями, які ми вже маємо. Власне тому, що ця інформація надзвичайно важлива, доктор Дімбл вас сюди й прислав.
— То він послав мене сюди не для того, щоб мені допомогли, а для того, щоб я просто вам усе це розповіла? — обурилася Джейн, пригадавши, як дивно поводився напередодні доктор, коли вона розповіла йому про свій сон. Тепер усе ставало на свої місця.
— Саме так.
— Шкода, що я не дізналася про це трохи раніше, — холодно сказала Джейн і рішуче підвелася. — Боюсь, що ми просто не зрозуміли одне одного. Я гадала, що доктор Дімбл намагається якось мені допомогти.
— Так воно й було. Проте водночас він намагався зробити ще щось набагато важливіше.
— Що ж, дякую і за це, — сухо кинула Джейн. — І як, на вашу думку, все, що ви оце наговорили, може мені допомогти? — Вона мала намір вимовити цю фразу з крижаною іронією, проте в останніх словах прозвучав усе ж неприхований гнів, а обличчя у неї зачервонілося. Багато в чому вона була ще зовсім дитиною.
— Пані Стадок, боюсь, ви анітрохи не здаєте собі справи, наскільки все це серйозно, — мовила панна Айронвуд. — Те, що ви бачили, пов’язане зі справами, порівняно з якими наше з вами щастя, ба навіть саме життя, не мають жодного значення. Будь ласка, ще раз добре все зважте. Позбутися цього дару вам не вдасться. Звісно, можна спробувати якось його притлумити, але й тут вас неминуче спіткає невдача, і це, маю підозру, може закінчитися для вас великим переляком. Ми ж пропонуємо вам скористатися своїм даром для доброї справи. Ви й самі прийдете до тями, і допоможете врятувати людство від страшної загрози, яка над ним нависла. В принципі, ви можете розповісти про ті сни ще комусь. Але мушу вас попередити, що в такому разі ви майже напевне потрапите до рук інших людей, які не менше за нас прагнуть скористатися вашими можливостями. Повірте, для них ваше щастя і навіть життя важитимуть не більше, ніж щастя і життя, приміром, якоїсь мухи. Ви бачили уві сні живих, справжніх людей, які, цілком можливо, здогадуються про те, що ви мимоволі за ними стежите, і не заспокояться, доки ви не опинитеся в їхніх руках. Тож я раджу вам заради вашого ж добра: доки не пізно, ставайте на наш бік.
— Ви все говорите «ми» та «нас»… Це що, якесь таке товариство?
— Якщо хочете, можете називати нас товариством.
Джейн уже кілька хвилин стояла ні в сих ні в тих, відчуваючи, що ще трохи — і вона повірить у те, що чує. А тоді її раптом знов охопило почуття відрази, в якому змішалося все: і вражене самолюбство, й досада — це ж треба, вклепатися в таку халепу! — і давня нелюбов до всього таємничого та незнаного; їй захотілося одного: опинитися якомога далі від цієї кімнати і не чути більше низького, терплячого голосу панни Айронвуд. «Вона мені тільки зашкодила», — подумала Джейн, усе ще маючи себе за хвору, а вголос сказала:
— Мені вже пора йти. Я не знаю, про що ви говорите, і не хочу мати з цим нічого спільного.
4
Врешті-решт Марк з’ясував, що має залишитися в Белбері принаймні на одну ніч, і, піднімаючись до своєї кімнати, щоб переодягнутися до обіду, був уже в кращому гуморі — почасти завдяки віскі з содовою, спожитому в товаристві панни Гардкасл, а почасти й через те, що, зиркнувши мимохідь у дзеркало, він із полегшенням побачив, що ранка від порізу на верхній губі вже присохла, і той дурнуватий клапоть вати можна нарешті викинути. Вигляд спальні, де в каміні яскраво палав вогонь, а поруч була окрема ванна кімната, теж додав йому втіхи. Як добре, що він дозволив Джейн умовити себе купити той новий костюм, який лежить онде, акуратно розкладений на ліжку, і справляє дуже непогане враження; старий, тепер уже зрозуміло, тут зовсім не підійшов би… Втім, найбільше розважила його розмова з Феєю.
Звісно, було б хибно вважати, що та жінка йому сподобалася. Навпаки, Фея викликала в нього ту ледь не відверту відразу, яка зазвичай охоплює молодих чоловіків, коли вони опиняються в компанії хтивої, ба навіть неприховано розпусної, проте водночас доволі звабливої жінки. Насмішкуватий вираз, що крився десь у кутиках її холодних очей, свідчив, що вона чудово все розуміє і навіть трохи цим забавляється. Так чи інакше, Фея відразу ж заходилася частувати його не надто пристойними історіями, які, здавалося, могла розповідати годинами. Марка частенько аж пересмикувало, коли жінки, що вважали себе геть уже емансипованими, силкувалися сипати чоловічими дотепами, але досі він завжди відчував тут свою перевагу. Фея, одначе, переплюнула всіх чоловіків, яких він тільки знав, — навіть найгостріших на язик. Трохи перегодом вона вдарилася у спогади про свою службу в поліції, і Марк, якого спершу ця тема майже не зацікавила, був усе ж вражений до глибини душі, коли почув, що десь у третині випадків за вбивство карають на горло зовсім не винних людей. Дізнався він і про деякі подробиці страт, які ніколи раніше йому й на думку не спадали.