713. Сестри обидві — Іно і Автоноя.
732. Ісменіди — дочки Ісмена, жительки Фів, що на ріці Ісмен.
Книга четверта
1. Міній — міфічний засновник та володар міста Орхомена в Беотії.
11—15. Ліей (досл. «той, хто відганяє турботи»), Бромій («галасливий»), Нісей, Аоней, Елелей, Іакх, Евхан, Ніктелій — різні епітети бога виноробства Діоніса-Вакха.
19. Без рогів… — Вакха зображували з рогами, символом могутності.
22. Лікург — легендарний фракійський володар, що забороняв культ Вакха, за що був покараний божевіллям.
26. Сілен — старший серед сатирів, вихователь і супутник Вакха.
44. Деркетія — сірійська богиня; покохавши смертного юнака, вона кинулася з сорому в озеро й стала рибою.
47. Дочка твоя… — Семіраміда, дружина ассірійського володаря Ніна; потім — його наступниця.
174. Син Юнони — Вулкан, чоловік Венери.
192. Хто родився від Гіперіона… — тобто Геліос.
196. Левкотоя — дочка володаря Вавілонії Орхама, внучка Океана і богині Тетіс.
204. Рода — німфа-епонім острова Родосу[74].
205. Кинув… матір… Кірки. — Тобто Персу, дочку Океана і Тетіс.
207. Клітія — німфа, дочка Океана і Тетіс.
212. В ахеменійських містах… — тобто в Персії (від Ахемена, родоначальника царського роду Ахеменідів).
213. Бел — міфічний засновник Вавілона.
276. Іда — гора на о. Кріті.
281—283. Кельмій — один із жерців фрігійської богині Кібели, що начебто першим застосував обробку металу; за іншим переказом — один із куретів (жерців), що оберігали на Кріті новонародженого Зевса. Крокон був перемінений у шафран; його улюблена Смілака — в повійку.
285. Салмакіда — німфа джерела в Карії (Мала Азія).
289. В печерах ідейських… — тобто крітських (від назви гори Іди).
290. Хлопець — Гермафродит, син Гермеса і Афродіти.
296. Лікійські міста… — тобто малоазіатські: Лікія — область у Малій Азії.
311. Із кіторського бука… — тобто з Кітору, гори в Пафлагонії, на побережжі Чорного моря.
333. Коли… міддю видзвонюють… — Вірили, що, гримкочучи мідними інструментами, можна очистити затемнений — «зачарований» місяць.
415. Назву від… вечора мають… — По-латинському «кажан» — («vespertilio») походить від слова «vesper» — «вечір».
419. Сестру — Семела, яку спалив блискавкою Юпітер (книга III, рядок 308), Автоноя, мати Актеона, якого пошматували собаки і Агава, що пошматувала свого сина Пентея (книга III, рядок 725).
422. Розпусниці син… — йдеться про Вакха.
422—423. Меонійських… зачарувати плавців… — тобто тірренських.
432. Лиховісним… тисом… — Тис був посвячений підземним богам.
438. Діта оселя — царство Плутона.
450. Кербер (Цербер) — потворний триголовий пес, що охороняв вхід у підземне царство; за переказом, його народила Ехідна[75], наполовину жінка, наполовину змія.
451—452. Народжених ніччю сестер… — тобто Еріній або Фурій, богинь помсти: Тісіфону, Алекто, Мегеру.
457. Тітій — міфічний велетень, син Землі[76], що зневажив богиню Латону.
458. Тантал — син Юпітера, міфічний володар Фрігії. Щоб переконатись у всевіданні богів, подав їм на банкеті м'ясо із свого сина Пелопса, за що в підземеллі був покараний голодом і спрагою.
460. Сісіф (Сізіф) — відомий хитрістю і підступом міфічний володар Корінфа, син Еола; за намагання обманути саму смерть був змушений у підземеллі вічно викочувати на гору величезний камінь.
461. Іксіон[77] — володар міфічного фессалійського племені лапітів. За спробу збезчестити Юнону був прикутий у підземеллі до розпеченого колеса, що постійно оберталося.
462. Беліди — внучки єгипетського володаря Бела; з веління свого батька Даная повбивали власних чоловіків у шлюбну ніч. За це в підземеллі наповнювали водою бездонну бочку.
486. Еолійські одвірки… — тобто дім Атаманта, сина Еола.
522. Мелікерт — син Атаманта й Іно, перетворений у морське божество під іменем Палемона.
531. Внучку… — Гармонія, мати Іно, була дочкою Марса і Венери-Афродіти.
74
Рода вважалася дочкою Нептуна (Посейдона) та Амфітріти та народила Геліосу сім синів-геліадів.
75
76
За іншим варіантом міфу, викладеним у Аполлодора, Тітій — син Зевса та Елари, дочки Орхомена (сина Мінія) чи самого Мінія. Гера навіяла Тітію згубну пристрасть до Лето, якою він намагався оволодіти, але Аполлон та Артеміда простромили його із лука.