403. Пелоп, або Пелопс, — син Тантала (див. прим. до рядка 458 IV книги).
414. Пелопіди — Атрей і Фієст, сини Пелопа.
415. Калідон — місто в Етолії (Середня Греція). Діана, караючи калідонського володаря Ойнея, наслала, за переказом, жахливого кабана, що спустошував околиці міста. Полювання на нього очолив Мелеагр, один із аргонавтів, син Ойнея (див. книгу VIII, рядок 270 і далі).
418. Піттей — син Пелопа, владар міста Трезена (Арголіда).
426. Пандіон — син Еріхтонія, володар Аттіки, батько Ерехтея.
427. Градів — одне з імен Марса.
446. Пірей — гавань Афін, засновником яких вважався Кекроп.
490. Одрісійський — фракійський.
588. Сітонські — фракійські.
661—662. Сестер змієволосих… — Йдеться про Фурій, богинь гніву.
683. Орітія — дочка володаря Афін Ерехтея.
709. Кікони — фракійське плем'я.
711. Актеянка — дівчина з Аттіки.
720. Мінійці — аргонавти, нащадки Мінія (див. прим. до 1 рядка IV книги).
Книга сьома
1. Судном пагасейським… — Ідеться про побудований у місті Пагасі (Фессалія) корабель «Арго», що плив у Колхіду по золоте руно.
2. Фіней — сліпий фракійський володар, якого переслідували Гарпії — міфічні страховиська у вигляді крилатих жінок із залізними пазурами.
3. Сини Аквілона — Зет і Калаїд.
7. Фріксове руно — золоте руно чарівного барана, на якому діти Атаманта Фрікс і Гелла, рятуючись від лихої мачухи, переправлялись через море до Колхіди. Пелій, дядько Ясона, позбавив свого племінника влади над Іолком у Фессалії, пообіцявши повернути її знову Ясонові, якщо той привезе йому золоте руно.
9. Еета донька — Медея.
49. У містах пеласгійських… — тобто грецьких (від пеласгів, що вважались найдавнішими грецькими племенами).
55. Бог над богами — Ерот (Купідон).
59. Есонід — Ясон, син Есона, володаря Іолка у Фессалії.
62—63. Зіткнутися можуть скелі… — Йдеться про Сімплегади, скелясті острови в Босфорі, які, за переказом, зіштовхувалися, знищуючи кораблі.
74. До вікових олтарів Персеїди Гекати… — Матір'ю Гекати вважалась Перса, дочка Океана[85].
95. Богиня трилика — Геката; її уявляли собі триголовою.
94—96. Присягнися… майбутнього тестя батьком… — тобто Геліосом.
102. Владар — Еет, батько Медеї.
132. Юнак гемонійський — Ясон, який був родом із Фессалії (Гемонії).
152. Соком летейського зілля… — тобто снодійним, від Лети, ріки забуття у підземному царстві.
207. Темеською міддю… — Місто Темеса на півдні Італії славилось мідними виробами (див. прим. до рядка 333 IV книги).
224—231. Перераховуються долини, гори, ріки та озера Фессалії, що вважалась багатою на чародійні трави.
233. Главк — рибалка з міста Антедона в Беотії; з'ївши чародійну траву, перемінився у морське божество (див. книгу XIII, рядок 904 і далі).
249. Владаря тіней… — йдеться про Плутона, чоловіка Просерпіни.
295. Його годувальницям… — тобто нісейським німфам (див. прим. до 314–315 рядків III книги).
324. Іберська ріка — Океан, який уявлявся рікою, що омиває плоску округлу землю.
352. Оселі філірські — схили фессалійської гори Пеліон, де німфа Філіра, за переказом, народила кентавра Хірона.
353. Керамб, за легендою, врятувався під час потопу, видершись на гору Отрій у Беотії[86], і був перетворений у жука.
357. Пітана — гавань в Еолії, на північно-західному побережжі Малої Азії.
358. Змія… висік із скелі…— натяк на описане далі перевтілення (книга XI, 55–59 рядки).
359—393. Наводяться маловідомі міфічні постаті та перекази про перевтілення.
361. Над батьком Коріта… — тобто Парісом, сином троянського владаря Пріама.
365. Телхіни — плем'я, яке переселилося з Кріту на о. Родос і вважалось винахідником плавлення металу; іалізькими названі від міста Іаліза на півночі Родоса.
368. Кея (Кеос) — один із Кікладських островів з містом Картеєю, де владарем був Алкідамант.
382. Плеврон — місто в Етолії, країні в Середній Греції.
384. Калаврея — острів у Саронійській затоці; спочатку був посвячений Латоні (Лето), потім — Нептунові.