27. Батько… її видав — бог сонця Геліос сповістив Вулкана про зраду Венери (див. книгу IV, рядок 170 і далі).
78. Жінка з Сідона — цариця Карфагену Дідона, що походила з фінікійського міста Сідона. Овідій скорочено викладає події, описані в IV книзі Вергілієвої «Енеїди».
83. Ерікс — гора і місто на острові Сіцілії. Акест — друг Енея, виходець із Трої, що поселився в Сіцілії.
88. Стерничий — Палінур, який, заснувши, утонув біля берегів Луканії.
89—90. Інаріма, Прохіта, Пітекузи (грец. «мавпячі острови») — острови біля побережжя Кампанії.
91. Керкопи — міфічні жителі Пітекуз, яких, за переказом, Юпітер обернув у мавп[107].
101. Укріплення Партенопейські — Неаполь.
102. Еоліда могилу… — йдеться про могилу троянського героя Місена, супутника Енея (див. «Енеїда», VI, 162 і далі).
104. Сівілла — жінка-пророчиця. Найвідомішою була Кумська Сівілла, що дожила до казкового віку, склавши, за переказом, «Сівіллині книги».
111. Поля Єлісейські, Елісій — міфічна країна, де перебували після смерті обранці богів.
114. Юнона Авернська — Персефона.
117. Орк — підземне царство.
155. До Евбейського міста… — тобто до міста Кум, заснованого вихідцями з Евбеї.
157. Годувальниці ймення… — Див. прим. до 443 рядка.
161. Ахеменід — грецький воїн, супутник Улісса (Одіссея).
180. Через оклик Улісса… — Подано епізод з «Одіссеї» (IX книга, рядок 475 і далі).
223. Туське море — Тірренське море.
233—234. В місто… що його… Лам… заснував. — Йдеться про Телепіл, місто лестригонів, міфічного племені велетнів-людоїдів (див. «Одіссея», X, 81 і далі).
247. Заводі Кірки. — Мова йде про казковий острів Еею (див. «Одіссея», X, 135 і далі).
325. Ігрищ елідських… — йдеться про Олімпійські ігри (див. прим. до 679 рядка II книги).
326. Лацій — область у Центральній Італії.
328. Альбула — стародавня назва Тібру; Нумікій і Анієн (нині Аніо) — річки в Лації; Альмон, Нар і Фарфар — притоки Тібру.
333. Дволикому Янусу… — Опікун держави, староіталійський бог усякого початку Янус зображувався дволиким.
334. Венілія — староіталійська богиня, дружина Януса, мати німфи Каненс («співучої»).
335. Пік — син бога Сатурна, прадід Латина. Лаврентський — від назви Лаврента, що в Лації.
382. Тітаніда, Тітанія — тут — Кірка, дочка Сонця (Тітана).
396. Лиш ім'я не змінилося… — «Рісиз» по-латинськи значить «дятел».
416. Тартеський — іспанський; від старовинного міста Тартеса.
433. Камени — музи.
443. Каєта — годувальниця Енея, її ім'ям, за легендою, названо мис і місто в Лації, де вона була похована.
451. Турн — вождь рутулів у Лації; боровся з Енеєм за свою наречену — дочку Латина Лавінію.
452. Тірренія — Етрурія (нині Тоскана, Тосканія), край у Середній Італії, де селились етруски.
456. Евандр — міфічний владар Аркадії, області в центрі Пелопоннесу; згодом переселився до Італії.
457. Венул — посол Турна.
458. В місті його — йдеться про місто Аргіріпу, яке, за переказом, заснував Діомед в Апулії (Італія), переселившись туди після Троянської війни з рідної Арголіди.
461. Етолійський герой — Діомед; його батько, Тідей, був сином етолійського владаря Ойнея.
468. Діву… у діви… — тобто Кассандру — в Афіни-Паллади. Нарікський герой — Еант.
472. Кафарей — мис острова Евбеї, де розбився, повертаючись із Трої, грецький флот.
478. Рану… пам'ятаючи. — Діомед у розпалі бою поранив Венеру, що допомагала троянцям («Іліада», V, 330 і далі).
512. Ойнід — Діомед, внук Ойнея.
513. Певкетійський затон — затока в Апулії, області в південній Італії (в місцевості Певкетія).
535. Мати богів — Кібела; її вшановували на Іді, гірському пасмі поблизу Трої.
545. Астрея сини — вітри.
563. Нерітського днища… — Йдеться про судно Улісса; від Неріта — гори на Ітаці.
564—565. Судно… почало кам'яніти. — Корабель володаря феаків Алкіноя, що посприяв Одіссеєві (Уліссові), з волі Посейдона (Нептуна) став скелею («Одіссея» XIII, 153 і далі).
107
Причина перетворення керкопів на мавп — невиконання ними обіцянки допомогти Юпітеру у його боротьбі з Сатурном.