Дракон замаячив над ним.
З трьома головами — червоною, жовтою і помаранчевою та з яскравими як полум’я крилами. Він сміявся. «Ти ще не вмер, межовий лицар?» поцікавився він. «Моли про пощаду та визнай свою вину, і, можливо, тобі лише відрубають ногу та руку. А, і зуби виб’ють звичайно, але що таке кілька зубів? Такий як ти може роками жити на гороховій каші.» Дракон ще раз засміявся. «Ні? Ну тоді скуштуй цього.» Куля з шипами закрутилась і полетіла в його голову, немов падаюча зірка.
Данк вивернувся.
Звідки знайшлись для цього сили, він не знав, але вони знайшлись. Він підкотився Ейріону під ноги, схопив рукою в сталевій рукавиці того за стегно, під звуки прокльонів принца повалив його на землю і навалився зверху. Хай тепер спробує помахати тим клятим моргенштерном. Принц спробував збити Данка краєм свого щита, але пом’ятий шолом межового лицаря прийняв на себе майже всю силу удару. Ейріон був досить сильним, проте Данк був сильнішим. А також більшим та важчим. Він схопив щит принца обома руками і викручував його доти, поки не тріснули кріплення. А потім він вдарив щитом по шолому принца. Знову і знову, знову і знову бив він щитом, розбиваючи емальований вогонь на шоломі. Щит був товстішим, за Данковий — з міцного дуба та залізних обручів. Один язик полум’я відлетів. Потім інший. У принца язики полум’я закінчились раніше, аніж у Данка закінчились удари.
Ейріон нарешті відпустив непотрібний моргенштерн та схопився за короткий кинджал на поясі. Йому вдалося витягти його з піхов, проте Данк вдарив по руці щитом і зброя полетіла в болото.
Він міг перемогти сіра Данкена Високого, але не Данка з Блошиного кварталу. Старий навчив його, як битись на мечах та списах, але такий тип бійки він вивчив значно раніше в темних вузьких вуличках та провулках міських нетрів. Данк відкинув в сторону пом’ятий щит і смикнув вверх забрало шолома Ейріона.
Забрало — це слабке місце, згадав він слова Сталевого Пейта. Принц припинив боротьбу. Його пурпурові очі були повні жаху. Данк відчув раптове бажання вхопити пальцями якесь з цих очей і роздавити його наче виноградину. Але це б не було по-лицарськи.
«ЗДАВАЙСЯ!» закричав він.
«Здаюсь…» прошепотів дракон, ледве ворушачи блідими губами. Данк моргнув. На мить він не міг повірити своїм вухам. Невже все закінчено? Він закрутив головою з боку в бік, намагаючись побачити поле. Його зорові отвори були частково погнуті від удару, який прийшовся в ліву частину обличчя. Він помітив принца Мейкара, який із булавою в руках намагався пробитись до свого сина. Бейлор Зламаний Спис стримував його.
Хитаючись, Данк підвівся на ноги, тягнучи за собою Ейріона. Схопившись за кріплення свого шолома, він зірвав його з голови і відкинув в бік. Одразу море звуків та образів затопило його. Хрипіння і прокльони, крики натовпу, іржання одного жеребця, в той час як інший мчав кудись через поле без вершника. Всюди дзвеніла сталь. Рейман та його кузен обмінювались ударами прямо перед трибуною, обоє піші. Їхні щити були практично зруйновані, зелене та червоне яблуко розбиті на тріски. Один із лицарів Королівської гвардії відтягував свого пораненого побратима з поля. Вони були схожі як дві краплі води в білій броні та білих плащах. Третій з білих лицарів лежав на землі, а Усміхнений Шторм приєднався до принца Бейлора у битві проти принца Мейкара. Булава, бойова сокира та півторачний меч піднімались та опускались. Дзвеніли шоломи та щити. Мейкар відповідав одним ударом на три, і Данк бачив, що там скоро все скінчиться. Я повинен припинити це, до того як ще хтось загине.
Принц Ейріон раптом смикнувся намагаючись схопити свій моргенштерн. Данк ногою відкинув зброю, потім вдарив принца об землю, обличчям донизу. Після чого схопив його за ногу та потягнув полем. Коли вони добрались до місця де сидів лорд Ешфорд, принц був в болоті з голови до ніг. Данк поставив його на ноги та смикнув, струсивши частину болота на лорда Ешфорда та прекрасну діву.
«Кажи йому!»
Ейріон Яскраве Полум’я виплюнув з рота траву та глину.
«Я знімаю свої звинувачення.»
16
Пізніше Данк вже не міг згадати, чи він покинув поле на своїх ногах, чи йому допомогли. Його боліло всюди, деякі місця гірше за інші. Тепер я справді лицар? крутилось у нього в голові. Я переможець?