Однак ніяких "вогнищ із папок з документами" в Освенцімі не було, оскільки в цьому "найбільшому таборі знищення" збереглася величезна кількість документів. В особливому архіві в Москві перебуває до 90 тис. сторінок документів будівельного управління, тобто тієї організації, що займалася будівництвом крематоріїв, а також, як заявляють "експерти", ГК, розташованих у крематоріях.
Під час тривалих поїздок до Москви в 1995 році автор разом з дослідником Карло Маттоньо вивчив всі 90 тис. сторінок цих документів.
Одна частина з них — 20 тис. сторінок — складається з виготовлених німцями копій інших документів, а 70 тисяч — справжні документи. І в жодному з них немає аніякого доказу вбивств за допомогою газу. Нас це анітрошки не здивувало, адже якби такі документи існували — їх із тріумфом давно представили б усьому світу. У цьому архіві працювали також Прессак і жид із Британії Джеральд Флеммінг — і обоє не знайшли жодного доказу існування ГК.
Твердження, що нібито німці повибирали й знищили документи, які їх викривали, — наївні. Уявимо собі наступну ситуацію: осінь 1944 р., до Освенціму от-от вступить Червона Армія, і раптом комендант Ріхард Бер віддає наказ: "Розсортуйте всі документи, виберіть з них ті, де говориться про вбивство жидів газом і знищте їх! Інші документи залишіть, нехай лежать!". Чи можна уявити собі таке?
Цілком очевидно, німці просто полишили всі документи там, де вони знаходилися. Їм навіть на думку не спало, що документи можуть їх у чомусь викрити!
І в музеї Освенціму, і в інших архівах лежать документи з Освенціму. Загальне їхнє число сягає десь 120–150 тисяч. І жоден з них не містить ні єдиного слова про отруєння газом хоча б одного жида.
Д. Документи, які суперечать версії про знищенняСправа голокостників виглядає ще гіршою, оскільки існує безліч документів, що спростовують офіційну версію "голокосту".
Є. Трюки прихильників теорії знищенняПевна річ, історик, який займається тим або іншим періодом історії, збирає про нього документи, оцінює, а потім, спираючись на них, робить свої припущення. У випадку "голокосту" його поборники діють прямо протилежним чином. Вони виходять із аксіоми, що нацисти вбили за допомогою газу 6 млн. жидів, а потім намагаються підігнати під цю аксіому документи.
При цьому їм, природно, доводиться документи ґвалтувати, адже в них нічого не говориться ані про знищення жидів, ані про ГК. Почасти справі намагаються допомогти, створюючи сфальшовані або напівсфальшовані документи. Розглянемо низку прикладів.
Ж. Фальшиві документи і документи сумнівної дійсностіВанзейскі протоколи.
Десятиліттями стверджується, що на берлінській Ванзейскій конференції 20 січня 1942 р. було ухвалене рішення знищити жидів. При читанні її протоколів виявляється, що в них ні про яке фізичне знищення жидів, а тим більше про ГК, у жодному сенсі не сказано ані слова — лише про "евакуацію" і про "виселення".
Ортодоксальні історики допомагають собі отут твердженням, нібито в таких словах зашифровано слово "знищення". Таким чином, протоколам приписується зміст, який там відсутній.
Втім, навіть якби він був там присутній, то де хоч єдиний доказ того, що він був уведений в дію та виконувався?
Але справа обстоїть так, що навіть наявні протоколи — є грубою підробкою, це довів Йоханнес П. Ней. Підробку розкриває сам її зміст, — наприклад, у ній називається абсурдне число жидів, що нібито проживали в Європі, - а також ряд формальних невідповідностей.
Все ж, і самі прихильники теорії знищення відхиляють «ванзейський слід». У "Канадських жидівських новинах" (20 січня 1992 р.) Ієгуда Бауер називає цей "документ", з якого починають розмову на кожній конференції з «голокосту", "дурною історією" (Silly story). Проте, цілий клан істориків, немов папуги, раз по раз переказує ці "дурні історії".
Всі підручники битком набиті ними.
Документи від 28 червня 1943 р. про продуктивність крематорію в Освенцімі.
Щоб довести казкову продуктивність Освенціму, прихильники теорії знищення невтомно цитують нібито написаний 28 червня 1943 р. керівником будівельного управління Освенціму Бішофом своєму шефові бригаденфюреру СС Каммлеру лист, у якому продуктивність крематоріїв Освенціму і Біркенау зазначена наступним чином:
— крематорій I: 340 персон,
— крематорії II і III: по 1440 персон,
— крематорії IV і V: по 768 персон.
Отут насамперед впадає в очі незвичне слово "персона", яке звучить не по-німецьки. Але найпоказовішим є сам зміст листа.
Якщо вірити даним, які наводяться в літературі з голокосту — як-от у зразковій книзі Хільберга, — головний крематорій I Освенціму мав 6 муфелів (муфельних печей), крематорії II і III у Біркенау — по 15 муфелів кожний, а крематорій IV і V (також у Біркенау) — по 8 муфелів. Загалом виходить 52 муфелі. У наші дні в сучасних крематоріях спалення одного трупа в муфелі триває від 1 до 1,5 годин. Якщо в 52 муфелях спалювати 4756 трупів на день, то на кожний муфель припаде 95 трупів на день і, таким чином, продуктивність крематоріїв в Освенцімі повинна була бути в 4 рази вищою за сучасних! Це значить, що в Освенцімі або були скасовані закони теплотехніки, або зазначений лист є фальшивкою.