II. Функція "голокосту" в світі після 1945 р
Політичні наслідки "голокосту" величезні. Розглянемо найважливіші з них.
Заснування держави Ізраїль і позбавлення палестинців цивільних правБез "голокосту" світ ніколи й нізащо не погодився би на створення держави Ізраїль, оскільки в той час у світі вже відбувався потужний процес деколонізації. Англійці вирішили надати незалежність Індії; десятки азіатських і африканських територій прагнули скинути з себе панування білих. На тлі процесу звільнення колоній колоніальне облаштування жидів у Палестині виглядало par excellence анахронізмом, незважаючи на те, що його благословили як на Заході, так і в СРСР. До того ж колонізація проводилася із застосуванням жахливого насильства; багато арабських сіл зрівняли із землею.
Більшу частину палестинців було видворено з їхньої батьківщини. В 1967 р. Ізраїль захопив додаткові арабські території, населення яких з того часу піддається різним репресіям: депортаціям, арештам — у 1992 р. 15 тис. палестинців знаходилось за ґратами за політичними мотивами! Катуваннями, спеціальними командами вбивць ліквідуються опозиціонери, влаштовуються вибухи будинків, експропріації, нескінченні витончені зачіпки. І все це — на очах у світової громадськості, котра хоч і не виказує схвалення, але терпить. Врешті-решт, жидівський народ, що пережив голокост, має потребу в батьківщині, де він міг би вберегтися від нового геноциду! Та й чого варті страждання палестинців у порівнянні зі стражданнями, перенесеними жидами при Гітлері!
Без масованої допомоги ззовні держава Ізраїль є нежиттєздатною. Головні джерела його фінансування: офіційна допомога США, підтримка міжнародного жидівства та німецькі "компенсації". До 1992 р. ФРН виплатила Ізраїлю (а також жидівським організаціям), відповідно до офіційної статистики, 85,4 млрд. нім. марок, дійсні ж цифри значно вищі. Сюди варто ще залучити німецькі безкоштовні поставки різних товарів. Наум Гольдман, багаторічний голова Всесвітнього жидівського конгресу у книзі "Жидівський парадокс" пише:
"Без німецьких компенсацій, які були виплачені в перші 10 років після постання Ізраїлю, держава не змогла б розвинути й половини існуючої інфраструктури: весь залізничний парк, всі кораблі, всі електростанції, а також більша частина промисловості — німецького походження".
Імунітет жидів проти критикиДо 1945 р. критикувати жидів дозволялося, тепер — зась.
Будь-яка, навіть найобережніша критика жидівства та сіонізму — наприклад, за непомірно великий вплив на ЗМІ або за пихате поводження Центральної жидівської ради у Німеччині — миттю нейтралізується за допомогою дубини Освенціму за наступним зразком: той, хто критикує жидів, є антисемітом; Гітлер теж був антисеміт; як ми знаємо, він убив 6 млн. жидів; отже всякий, хто критикує жидів, прагне нового голокосту. І якою б примітивною не була подібна аргументація, вона дотепер надзвичайно дієва.
Оголошення поза законом усякого націоналізму, крім жидівськогоЯкщо спочатку дубина Освенціму була занесена над німцями, то тепер вона все частіше злітає й над іншими європейськими та другими народами. Типова аргументація у цьому випадку звучить так:
— В той час, коли Гітлер убивав жидів мільйонами, світ дивився на це і не діяв. Ані Захід, ані Совєти, ані міжнародний Червоний Хрест, ані Ватикан не затаврували ганьбою вбивство народу, ніхто не спробував врятувати жидів — натомість, всі знали, чим займалися нацисти. Отже, у голокості винуватий весь білий світ.
— Оскільки німці в той час знищення жидів прийняли без спротиву, то сьогодні вони повинні надолужити свою провину, і всіх бажаючих емігрувати до Німеччини з інших областей земної кулі, а особливо жидів, приймати без заперечень і негайно забезпечувати допомогою. А якщо їм буде відмовлено в еміграції, це буде означати, що в Німеччині знову "піднімає голову" нацизм!
— Усякий націоналізм, крім жидівського, є вкрай небезпечним, оскільки він легко призводить до расизму, а, отже, ховає у собі загрозу нового голокосту. Націоналістом же є всякий, хто не підтримує масове переселення мусульман і кольорових народів до Європи та Північної Америки.