Коли людина більше цікавиться стосунками ніж завданнями
Начальники, зосереджені на стосунках, більше зосереджені на людях і відносинах у колективі, ніж на самому робочому завданні. Звісно, це не означає, що їх зовсім не цікавить, чи буде виконана робота. Проте стосунки для них є важливішими. Для ефективної роботи вони повинні знати своїх колег, ким вони є, що вони за люди, і принаймні трохи розуміти їх. Тільки тоді робота буде виконана справді добре.
Переваги орієнтації на стосунки
Начальники цього типу природно й легко вислуховують ідеї та погляди членів команди. Цікавитися в інших, якої вони думки й ураховувати її — все це такі начальники роблять без будь-яких зусиль. Їм також частіше вдається переконати колег і здобути підтримку своїх ідей перед тим, як далі просуватися в роботі над виконанням поставлених завдань.
Недоліки орієнтації на стосунки
Проте ці самі начальники можуть бути прихильнішими до людей, які їм подобаються, і дослухатися саме їх, а не тих, хто справді на чомусь знається. Якщо будь-хто з команди не дуже старається, то для начальника, орієнтованого на стосунки, це є справжньою проблемою. Його зворотний зв’язок буде негативним, і зробить він це дуже неохоче. Найшвидше такий начальник намагається забезпечити приязну атмосферу в колективі й максимально уникає потенційних конфліктів. Це може зробити роботу сущою мукою.
Це — перший вимір. З цим справді досить легко впоратися. Складніше — з наступною віссю діаграми.
Інтроверт vs екстраверт
Найбільший виклик чекає на нас у другому вимірі: поведінка інтровертів проти поведінки екстравертів. Ось тут усе стає дуже цікавим. Між цими двома типами поведінки справді може пролягати разюча різниця.
Бути більше орієнтованим назовні ніж усередину себе
Екстраверт — це людина, що сприйнятлива до зовнішніх імпульсів. Це означає, що деякі люди інакше орієнтуються на взаємодію зі світом, ніж інтроверти, вони мають інший підхід до дії. Екстраверти швидко переходять від думки до дії й витрачають на розмірковування набагато менше часу. Вони орієнтовані на результат, їм подобається, коли довкола багато всього відбувається.
Їхня енергія випромінюється назовні — на інших людей і на весь світ довкола. Різноманітність їм подобається — це для них добре, бо вони надихаються з навколишнього світу. Це означає, що вони часто збирають навколо себе людей. Активність і творчість є рушійною силою їхньої діяльності. Змусити екстраверта сісти на диванчик і «відпочити» — це створити йому більш стресові умови, ніж зазвичай. Бути наодинці із собою — це нудно, це позбавляє екстраверта енергії. Екстравертам подобається дискутувати з іншими, вони охочіше виражають себе словами, ніж на письмі. Для них важливі різні враження, інакше вони відчувають, що їм чогось бракує.
Мабуть, самі люди цього типу винайшли оpen-space — відкритий офісний простір. Вони хотіли створити динамічні умови, забезпечити швидке ухвалення рішень і необмежене спілкування. Такі особистості черпають енергію з життя, що пульсує довкола, але після цього відкриті офіси заповнили інтроверти.
Переваги поведінки екстравертів
Начальники-екстраверти мало коли витрачають час на повторну перевірку даних чи на ретельний аналіз ситуацій. Вони також не люблять витрачати час на вислуховування всього, що їм хочуть і можуть сказати люди з їхнього оточення. Вони мають потужне его, дуже самовпевнені, тому швидко розв’язують те, що вважають проблемою. Завдяки цьому ухвалення рішень дається їм природно, тобто з легкістю і без страху перед ризиками. Такі начальники безстрашно й сміливо висловлюють свою думку навіть перед великою кількістю людей, бо вони відкриті й сприйнятливі до зовнішніх імпульсів, вони часто перетворюють їх (ці зовнішні імпульси) на нові ідеї.
Недоліки поведінки екстравертів
Іноді швидкий темп чи банальний поспіх, приміром в ухваленні рішень, спричиняє проблеми. Все можна робити швидко, але неправильно, а через те, що такі начальники захоплені власними ідеями, вони можуть сильно на них наполягати, навіть якщо є переконливі докази, що свідчать про хибність їхніх рішень. Оскільки їх его велике й потужне, вони часто домінують і не дослухаються до того, що про їхні ініціативи думають інші. Власні ідеї для них зазвичай є єдино правильними та прийнятними.