Ваш начальник, мабуть, є однією зі згаданих вище комбінацій двох кольорів — у будь-якому разі, якщо ми віримо даним статистики. Оскільки чотири з п’ятьох людей є однією з цих сумішей, можна припустити, що в наданих характеристиках ви знайдете те, що вас цікавить.
Проте вам може стати цікаво, як це воно — з червоно-зеленими? Або із синьо-жовтими? У такому разі на нас, звісно, чекають інші виклики. Чисті червоно-зелені профілі, тобто такі випадки, коли людина має однакові частки червоного та зеленого кольорів, чомусь трапляються дуже зрідка. Синьо-жовта комбінація трапляється частіше. Ніхто не знає чому. Це просто поєднання аналітичності й натхнення — а це вимагає великої самосвідомості й внутрішнього чуття від власника такої комбінації.
Причина, чому я — попри те, що каже статистика — обговорюю ці чотири основних кольори окремо, така: я хочу чітко показати, що на практиці означає кожен із них. І який тип поведінки може бути їхнім наслідком. Я довіряю вам: тільки-но ви зустрінетеся з конкретною людиною, ви зможете самостійно скласти пазл докупи й розгадати модель її поведінки.
Я зустрічаю людей, які стверджують, що вимірювати й класифікувати поведінку конкретної людини неможливо. На їхню думку, цього й не варто робити, бо призведе до помилкових результатів, оскільки людська поведінка — занадто складна й т. ін. Звісно, можна натягти каптура по самий ніс — щоб нічогісінько навколо не бачити. Але, як я вже згадував раніше, ви також можете вдосконалити свою майстерність — бути чутливим й уважним до тонких сигналів з оточення.
Уявіть собі рецепт торта. Він складається з таких інгредієнтів: молоко, борошно, цукор, яйця та розпушувач. Залежно від того, скільки якого інгредієнта ви додасте, у вас вийде той чи інший торт. Однак, щоб зрозуміти, як змішувати інгредієнти для випічки, вам потрібно знати, що таке молоко і на що насправді і в яких пропорціях здатний розпушувач.
Більшість людей, яких ви зустрічаєте на своєму шляху, — за одним-двома відсвіжуваними винятками — навчилися посміхатися, кивати й дбати про те, щоб чемно показувати, як добре вони почуваються у вашій компанії. Це — частина соціальної адаптації. Людина пристосовується. Проте колір людини найлегше побачити тоді, коли людина впевнена, що ніхто на неї не звертає уваги. Спробуйте роздивитися людину в ситуації, що не вимагає від неї жодного пристосування до оточення.
Найкраща порада, яку я можу дати вам, — будьте завжди уважним і пильним, коли знайомитесь із новими людьми. Не витрачайте час на відсиджування зустрічей чи на тактовну присутність на вечірці. Часто люди фізично є десь на зустрічі з людьми, а думками перебувають геть в іншому місці. Не робіть так. Якщо ви вмієте бути товариським, знайдіть хвилинку, щоб справді послухати, про що говорять інші. Позбудьтеся думки, що ви можете натрапити на когось цікавого. Будьте по-справжньому присутніми, будьте там, де ви є в цю мить. Слухайте, обмірковуйте та спробуйте оцінити, який тип людини перед вами. Ви зможете багато чого навчитися, якщо розкладете свої «антени» та сховаєте свій смартфон.
Іноді я зустрічаю людей, які не збираються робити те, що я тільки-но запропонував. Вони відмовляються класифікувати людей за будь-якою системою й думають, що робити так — це припускатися помилки. Натомість вони вважають за краще покладатися на власну чуйку.
Ви також можете так чинити. Більшість із нас це робить. Людина покладається на власну інтуїцію — чуйку.
Ейнштейнове визначення божевілля
Утім, я вважаю, що в основному йдеться про зручність у тому розумінні, що більшості «зручно» не вчитися розпізнавати, як психологічно «функціонують» інші люди. Набуття таких знань вимагає докладання зусиль. У гіршому разі вам доведеться змінити й самих себе. Це справді означає багато роботи. Тому людина чіпляється за інше правило — покладатися на свою чуйку.
Проте чия це чуйка? Звичайно ж, своя, власна. Це означає, що ми припускаємося кардинальної помилки й приймаємо себе за вихідну точку. Це — аж ніяк не визначення соціальної компетентності.
Уявіть, що вам потрібно замінити провóдіння та всю електромережу свого будинку. Ви й гадки не маєте, як правильно прокладати електромережі, але вам потрібно встановити кілька додаткових розеток. Ви питаєте електрика, який показує, як це слід правильно й безпечно зробити. Тепер ви можете протягнути кілька метрів кабелю та встановити кілька нових розеток. Ця навичка не робить вас електриком, але дає вам більше знання про роботу електромережі. Пізніше ви, можливо, забажаєте перенести кілька розеток з однієї стіни на іншу, і вам знадобляться додаткові знання, тож ви звернетеся до того самого фахівця, який покаже вам, як це зробити. Бах — тепер ви знаєте ще більше про електромережі, розетки та як вони функціонують. Ви все ще не електрик, але значно підвищили свою обізнаність у цій царині. Фредріку, дякую тобі за цей приклад.