Ви думали, що сині — непохитні, хіба ні? Ці люди зі своїми практично постійними кам’яними обличчями, наче статуї на острові Пасхи, чи може щось вивести їх із рівноваги? Може. Якщо ви самі в основному сині, в контексті стресу вам видаватимуться релевантними такі ситуації:
• кли ставлять під сумнів вашу експертність, особливо в тому, на чому ви добре знаєтеся;
• спонтанні, тобто необдумані рішення начальника;
• будь-які види ризикованої чи азартної поведінки;
• постійні незаплановані зміни в колективі;
• дурні помилки, що їх припускаються інші;
• кли вас обзивають схибленим на бюрократії, хоча ви просто пояснюєте, як слід діяти за правилами;
• дуже емоційні люди, які говорять про приватні речі.
Що відбувається, коли ви як синя людина переживаєте стрес? Найпростіша відповідь — ви стаєте ще синішим. Ви можете стати надмірно песимістичним. О так, настає цілковитий морок — непроглядна темрява, ви можете навіть впасти в депресію. У таких випадках часто настає байдужість, і ви можете відчувати, що вас більше ніщо не цікавить. Армагедон навис над вами, і нікому немає порятунку.
Буває і так, що ви стаєте нестерпно скрупульозним. Ставите процес на режим ручного гальма, бо відтепер справді не маєте часу на дурні помилки. Люди довкола вимушені рахуватися з вашою всеосяжною критикою. Ви вказуєте на найменшу помилку, яку помічаєте. Іншим можете видаватися чванливим всезнайкою.
Сині ненавидять критику своєї роботи. Оскільки вони особливо цінують якість, то їх просто розлючує, коли хтось припускає, що зроблене ними не відповідає вимогам. Або що вони в чомусь помиляються. У таких випадках може проявлятися низка цікавих механізмів захисту. Якщо ви — синій, то загальна бездумність і спалахи емоцій — це не про вас. Такі речі важко контролювати, тому вони тільки провокують стрес. Дуже часто ви просто не розумієте, що відбувається. Раціональне мислення, зрештою, не пояснює емоційності.
Ви можете прийняти логічні та продумані аргументи, але якщо зміни відбуваються зовсім несподівано й порушують ваш графік, вони взагалі не вітаються. Ви блокуєте себе, і не хочете брати у цьому участь.
Ризик — це зло, до якого ви ставитесь, звісно, з підозрою. Навіть якщо ви зможете прорахувати, до чого веде нове мислення, ви сприймаєте це як ризик. І ось тоді й виникає стрес, бо ви втрачаєте контроль над ситуацією, і це само собою є найризикованішим.
Це саме стосується будь-якої іншої форми непередбачуваності. Однак не слід плутати з небажанням зелених змінюватися — це більше стосується потреби в контролі. Йдеться про ситуації, коли зелені не знають і не розуміють, що відбувається. Завжди краще бути поінформованим про ситуацію, тримати її під контролем. Як зелена особистість ви просто хочете бути достатньо добре підготовленим. Можливо, якби нова пропозиція керівництва була наперед додана до річного робочого плану, все було б гаразд.
Ще одне джерело сильної фрустрації для синіх — це люди, які порушують правила та приписи. Оскільки ви самі навіть не мрієте порушити якесь правило, такі дії з боку інших часто породжують серйозні суперечки. На людей, які порушують правила, не можна просто так заплющити очі, тож ви можете витратити більше часу на контроль за діями інших, ніж на те, щоб виконувати свою роботу.
Якщо ваше начальство спостережливе, то воно розумітиме, як ви дієте в таких ситуаціях. Йому треба усвідомлювати, що в умовах стресу ваше негативне ставлення може перетворитися на відкритий песимізм.
Погані начальники просто стають над шиєю синіх і починають їх підганяти. Кажуть «думайте позитивно!». «Зробіть так, щоб ситуація вам сподобалася». Брр! Це — аж ніяк не розумне керування. Сподіватимемося, що ваш начальник трохи розумніший, ніж оцей з мого прикладу.
Що вам по-справжньому потрібно, так це повне усамітнення, яке дасть вам час і простір для роздумів. Якщо ви хочете проаналізувати конкретну ситуацію і зрозуміти, як усе поєднується, вам потрібен час. Попросіть трохи більше простору, врешті-решт ви повернетесь до свого нормального ритму, до свого фонового педантичного стилю. Але якщо ви застрягнете в мороку сумнівів, вам, мабуть, доведеться попросити про конкретнішу допомогу. Призначте зустріч зі своїм начальником й обговоріть із ним список потенційних і продуманих кроків, що їх можна вжити, щоб позбутися проблеми.
Що відбуватиметься тепер?
На основі свого власного поєднання кольорів чи знайшли ви свої стресові чинники? Чи зробили для себе висновки?
Я закликаю вас: прийміть той факт, що так само, як й інші, ви можете переживати стрес. Це не ваша вина. Це просто результат того, що ми живемо в цьому світі. Але усвідомлення тих чинників, що спричиняють стрес саме у вас, може бути дуже цінним. Завдяки цьому ви краще зрозумієте стрес і зможете його передбачити, що допоможе вам краще збалансувати власне життя.