У роботу наших організацій з самого початку закладено проблемні моменти. Якщо людина хоче зробити кар’єру, вона повинна стати начальником. Звичайно, наш підхід до цього питання у ХХІ столітті дещо осучаснився, хоча все ще поширенішою формою є вертикальне сходження на рівні організаційної структури, ніж просування кар’єрою на тому самому рівні організації. Звичайно, якщо вам цікаво зробити кар’єру.
Що ви тут взагалі робите?
Для мене цілком очевидно, що багато людей, які сьогодні є начальниками, не прагнули свідомо до своєї посади. Це просто сталося, я не думаю, що мені варто казати про те, що це — не найоптимальніша причина взяти на себе відповідальність за все, що означає бути керівником. Аргумент: «Я не встиг ухилитися від питання, чи хочу я стати начальником» недостатньо хороший. Ви повинні мати деяке уявлення про те, чому саме ви погодилися на цю посаду, що в ній такого саме для вас. Якщо ви відчуваєте себе в оточенні ледацюг, які, здається, не люблять цю роботу так сильно, як любите її ви, було б дуже добре, якби ви усвідомлювали, чому погодилися прийняти такий виклик. І якщо ви думаєте, що колеги, які погано працюють, — просто ледацюги, то вам справді потрібна допомога. Звичайно, є мляві нероби, які не виконують жодних завдань, крім конче необхідного мінімуму — ніхто не заперечує, що існують і такі люди, і ми незабаром поговоримо й про них. Однак причина феномену ледарювання зазвичай трохи складніша, ніж можна собі уявити.
Причина, з якої ви прийняли виклик стати начальником, може критися у ваших рушійних силах. Можливо, ви подумали, що більша заробітна плата — це той «пряник», яким вас заманили; а може, вам просто подобається та влада, яку ви отримали, щоб командувати іншими. Ви, напевно, думаєте, що з такою владою ви тепер спроможні змінити щось на краще. Ви справді можете зробити щось хороше. Немає нічого поганого в жодній із цих мотивацій, але з досвіду я знаю, що переважна більшість начальників не може чесно відповісти на запитання: «чому ви взялися за цю роботу?». Буває, що коли я їх запитую про це, мене засипають пустопорожніми фразами:
Для мене важливо змінити щось на краще.
Я хочу бути начальником, за якого все працює і якого просто не помічають.
У деякі речі я хочу зробити корисний внесок.
Я хочу, щоб мої працівники зростали та розвивалися.
Це мої колеги вважали, що я маю стати начальником.
Чесні, хоча дуже політично некоректні відповіді, дуже часто звучать так:
Я погодився на цю роботу через більшу зарплатню.
Відмовити було просто недоречно — як би це не було?
Моя дружина / мій чоловік / мої батьки вважають, що я повинен робити кар’єру.
Мені подобаються привілеї моєї посади.
Називати себе босом — це круто.
Або, мабуть, найгірша відповідь з усіх можливих: «Я не знаю».
Mission Statement[3]
За відсутності шведського еквівалента, я використовую англомовний термін mission statement. Я сам його не вигадував, але його можна застосувати практично до будь-якої посади чи робочої функції: продавця, відділу обслуговування клієнтів або, наприклад, начальника. Метою цього mission statement є пояснення того, чому взагалі якась функція чи посада має право на існування — чому вона потрібна. Вам справді треба знайти відповіді на ці запитання! Це надзвичайно важливо, якщо ви начальник і керівник. Ви повинні мати можливість сказати собі: «Саме тому я сьогодні вранці встав із ліжка!».
Як я вже згадував раніше, якщо ми не можемо пояснити собі, навіщо ми щось робимо, як ми можемо пояснити це іншій людині? Якщо ви не знаєте, навіщо встаєте щоранку з ліжка, то чому хтось інший мусить це знати?
Я знаю, що є й інші приклади, але почнемо з команди з продажу. Якщо вони не можуть пояснити клієнту, навіщо вони потрібні, то кожен із нас може спокійно собі замовити товари в інтернеті. Навіщо нині спілкуватися з продавцем? Людина робитиме це тільки тоді, коли продавець пропонує нам щось більше ніж просто інформацію про ціну товару.
Те саме стосується начальників у будь-якій компанії. Дуже корисно сісти разом і визначити: «Що саме ми можемо надати? Хороший приклад? Ми будемо професіоналами своєї справи? Будемо хорошими слухачами? Можливо, ми повинні за щось боротися?»
Незалежно від відповіді корисно написати кілька рядків на аркуші паперу. Ось приклад з однієї компанії, з якою я мав задоволення співпрацювати: