От же ж ці кляті свистопляси! Навчу я їх, що таке стабільність, відповідальність, спокійна робота…
Трикляті гонщики! Я міг би розповісти їм про стабільність, спокій і тишу, про …
Безумовно. Я теж так вважаю. Але отак ви просто галасуєте перед глухими, бо все, що вам потрібно, — це вислухати їхні пропозиції. Відкладіть все інше. Ви хороший слухач — використовуйте цю свою якість.
Коли жовті викидають одну дурницю за іншою, просто послухайте. Звісно, це будуть виклади про те, як вони збираються реконструювати цілу галактику. Слухаючи це, ви, мабуть, просто захочете закотити очі догори.
Проте не кажіть: «Але це ж не спрацює».
Не кажіть: «У такому рішенні нема жодної потреби, адже в секторі X все і так чудово працює».
У ту секунду, коли жовта людина на мить спиниться, щоб перевести свій подих, поставте їй кілька запитань. Наприклад, спитайте: «Цікава думка! Як би це було на практиці?»
Скажіть щось на кшталт: «Чудово, що ви маєте стільки ідей! Що знадобиться для втілення цього задуму в життя?»
У такий спосіб ви допоможете своєму жовтому винахіднику організувати його думки. Коли жовті вигадують якусь ідею, вони стають схожими на дітей на Різдво. Нехай тішаться. Треба діяти акуратно, щоб не вбити їхнього ентузіазму. Ви боїтесь, що їхні ініціативи насправді можуть до чогось призвести? Вам треба тільки попросити свого жовтого працівника викласти все письмово. Попросіть його чи її чітко визначити кінцеву мету їхнього задуму та чітко прописати конкретні цілі, предметно вказати на потрібні ресурси та дії, потрібні для досягнення цих цілей та оцінити, скільки часу потребується на все це. Якщо ви справді хочете підійти до питання по-серйозному, створіть робочу групу з розробки такого задуму з, власне, жовтого ініціатора цієї ідеї та вашого синього працівника. Те, що ця ідея коли-небудь з’явиться у письмовому вигляді — під великим сумнівом.
Однак — і це дуже важливо — зверніть увагу на ті ідеї, які видаються вам цікавими. Спробуйте ігнорувати свій рефлекс автоматичного відкидання всього нового. Іноді жовті мають рацію. Тоді ви повинні дати їм шанс.
ВАШІ ЗЕЛЕНІ ПІДЛЕГЛІ… ВІДПОВІДНІСТЬ: ІДЕАЛЬНА
…вочевидь, свій свояка бачить здалека. Вони вас дуже добре розуміють і майже можуть читати ваші думки. Вас пов’язує все, і вони вважають, що ви не повинні бути начальником, а тільки частиною вашої з ними «банди». Я маю на увазі, що ви разом перебуваєте на одній хвилі. Ви — інтроверт й орієнтовані на стосунки, вам подобається працювати в невеличких командах, у яких усі знають один одного років із сорок. Ніхто з вас не поспішає. Разом ви створюєте ту стабільну безпеку, на якій, по суті, тримається вся компанія.
Їм особливо подобається, що ви дозволяєте їм працювати у звичному для них темпі. Ви не перевантажуєте їх масою абсолютно нездійсненних пропозицій, а якщо наближатимуться якісь зміни, то ви затягуєте їх упровадження. Це ідеально підходить вашим зеленим підлеглим.
Їм також дуже подобається те, що ви захищаєте групу від завищених вимог із боку правління компанії.
Імовірність того, що ви випадково найматимете на роботу подібних до себе — тобто зелених — дуже мала. Тому що вам невипадково так із ними комфортно, чи не так?
З ІНШОГО БОКУ…
…самі вони навіть не мріють стати начальниками, і те, що ви взялися за це завдання, вражає їх і водночас… трохи занепокоює. Бо хто ви такі, щоб підноситися над натовпом? Зелені орієнтовані на стосунки й піклуються про групу, але вони не хочуть, щоб хтось занадто виділявся. Якщо вони ототожнюються з вами і думають, що ви повинні бути частиною команди, ви відчуєте деяку заздрість до своєї позиції.
Звичайно, вони цінують почуття безпеки, яке ви випромінюєте, але вони також уважають, що вам часом бракує ініціативи. Навіть якщо вони бачать, що дещо в компанії можна покращити, то нічого не зроблять, допоки ви не покажете їм шлях. Якщо ви занадто повільні й приязні, вони також будуть вичікувати. Ви просто будете разом стояти на платформі й споглядати, як поїзд відходить зі станції і їде в далечінь.
От які безвідповідальні мерзотники…
Що ж, це трохи схоже на критичний погляд на самих себе у дзеркало, вам так не здається? Проте, коли ми переходимо на керівну посаду, то перестаємо бути справді частиною команди. Навіть якщо ви пропрацювали в компанії двадцять років до того, як обійняли керівну посаду, віднині ви їх начальник. Ви вимушені керувати людьми, які б із задоволенням робили все, як раніше.