Коли ви вирішуєте задавати тон у себе в команді, подбайте про те, щоб зі своїм синім підлеглим ви разом переглянули всі переваги й недоліки методу X. Надайте їм усі докази, красиво й логічно оформлені. Дозвольте дискусію, але не дозволяйте їй вийти з-під контролю. Не погоджуйтесь відкладати справи тільки тому, що ваші сині підлеглі хотіли б нескінченно довго в них розбиратися.
Настав час діяти. Переконайтеся, що вони перейшли до дій.
Також будьте свідомі того, що все, що ви говорите, і все, що робите, буде зауваженим. Уважно пильнуйте — весь час — за тим, щоб завжди і без винятку дотримуватися своїх зобов’язань. Якщо ви щось пообіцяли, синій вже зробив собі нотаточку й створив автоматичне нагадування. Вони, напевно, не вступатимуть із вами у пряму конфронтацію, якщо у вас не буде чіткого запиту на це, але все ж стежать за вами.
Також майте на увазі, що їх чіпляє, що ви вважаєте, що саме ви завжди повинні мати рацію. Іноді ви помиляєтесь, і це може спровокувати ваших синіх підлеглих. Як і завжди, ви, мабуть, навіть про це й не дізнаєтесь. Їхні кам’яні обличчя нічого не видають. Але якщо ви ніколи не будете їм поступатися, вони з часом перестануть вас слухати.
Підсумок
Як бачите, справа не тільки у вас. Вам потрібно знати не лише як функціонуєте ви, а й те, як працюють ваші підлеглі. Мірою того, як ви краще й ближче будете знайомитися з ними, ваше повсякденне спілкування також покращиться. Проте немає нічого задарма — для цього ви мусите наполегливо працювати.
Зробіть це. Тут варто докласти зусиль. Окупиться — я вам це гарантую.
Розділ 26. Як ви можете зібрати найкращу команду
Як начальник і керівник ви маєте дивитися трохи ширше й оцінювати своїх підлеглих не тільки за їх компетентностями. Формальна освіта ніколи не буде чимсь негативним, бо вона свідчить про здатність людини пізнавати різні речі. Навіть якщо справді важко найняти хороших працівників (принаймні станом на тепер, коли я пишу цю книжку), я можу вас запевнити, що ви вбережете себе від зайвого головного болю, якщо спочатку подумаєте про те, як ця конкретна людина — хлопець чи дівчина — що претендує на посаду у вашій компанії, впишеться в групу.
Мабуть, мені можна буде заперечити, якщо я скажу, що відповідна освіта й підготовка мають бути не єдиними чинниками в прийнятті на роботу. Однак правда полягає в тому, що з неправильними людьми у вашій команді ви нічого не досягнете — незалежно від того, які високі оцінки ви здобули у своєму університеті. Якщо група тріщить по швах через численні конфлікти, здібності окремих талановитих індивідів не матимуть ніякого значення. Якщо вам потрібна співпраця у вашій команді, ви маєте подумати про те, як ці люди діятимуть між собою. Яка користь із того, що кожна людина — експерт у своїй галузі, але вони гребують спілкуватися одні з одними?
Якщо ви попросите кількох людей об’єднатися в робочі групи для опрацювання певного питання, кому з них ви дозволите працювати разом? Очевидний ризик полягає в тому, що вони обиратимуть собі колег у команду за найбанальнішою ознакою — тих, хто їм подобається, а не за критерієм професійності чи найбільшої експертності.
Як начальник ви не можете просто сидіти й куняти у своєму кріслі. Ви повинні бути чутливими до цього.
Вони мають бути різними чи однаковими?
Теоретично найкраща група — це група, у якій ми маємо найбільше поєднання найрізноманітніших кольорів і рушійних сил. Чудова суміш ідей, навичок та різних поглядів у такому разі створюється природним шляхом. Динаміка стає максимальною.
Дещо спрощено можна сказати, що жовтий член команди придумує ідею, червоний каже «робімо це», зелений робить фактичну роботу, а синій оцінює в кінці, чи все зроблено там, як замислювалося
Так, я знаю, що це — дуже спрощена картина. Насправді все не так просто. Скажімо, у вас справді є група, у якій все ідеально збалансовано. В ній приблизно однакова кількість представників кожного кольору. Прекрасно! Тепер ви несете велику відповідальність. Як керівник групи ви повинні вміти працювати з усіма чотирма кольорами та з шістьма видами рушійних сил. Не кажучи вже про проходження чотирьох етапів розвитку працівників. Але про це — за мить.
Щодо рушійних сил, то, звичайно, було б простіше, якби всі в компанії прийшли до неї працювати з тих самих мотивів. Вони приходять на роботу для досягнення тих самих цілей, як і у їхніх колег, тому й не мають проблем із порозумінням один з одним. Звісно, за винятком ситуації, коли всі в компанії — люті індивідуалісти. У такому разі кожен працівник наполягатиме на тому, що тільки він вирішуватиме, що йому робити, і тоді ви можете тільки уявити, чим все закінчиться. Всі не можуть сидіти на місці водія та кермувати, принаймні точно не одночасно.