Панотче, так це ж Родоначальник Сковзало! вигукнув Магнан. Ретифе, це Родоначальник Сковзало! Пам'ятаєте Родоначальника Сковзала з гроачіянської торгової місії на Лягвії IV?
Це ти, Магнане? проскреготав гроач. Під час нашої останньої зустрічі ти мав нахабність встряти в наші справи, і зображуючи беззавітного прогресиста, підривати нашу торгівлю. У якій якості ти нині вліз у гроачіянські області космосу?
Але ж, Сковзале, вам належить визнати, що продавати пластмасові сардельки нещасним, слаборозвиненим любителям гарячих сосисок, це все–таки трохи занадто…
Відкіля нам було знати, що їхній внутрішній метаболізм не пристосований до засвоєння повноцінних полістиролів? огризнувся Сковзало. Але досить патякати! Забирайтеся звідси негайно чи вам доведеться прийняти на себе всю відповідальність за підбурювання до трагічного інциденту!
Помилуйте, Родоначальнику, до чого така поспішність…
Можеш називати мене Великим Командором Флоту Відплати Сковзалом, якщо тобі так буде зручніше! Що до поспішності, я дуже рекомендую вам обом потренуватися у цій чесноті! Через шістдесят секунд мої пушкарі одержать наказ відкрити вогонь!
Я б радив вам, пане Командоре, ще раз подумати, сказав Ретиф. Після першого ж вашого залпу фрайри почнуть палити з усього, що в них є, і ви одержите п'ять снарядів у відповідь на три ваших.
Плювати! прошипів Сковзало. Тим самим мерзотники лише розбудять у душі кожного гроача священну лють!
За приблизними підрахунками у них тридцять один корабель проти ваших двадцяти чотирьох, указав Ретиф, так що у царині люті вони вас, мабуть таки, обставлять.
Але до чого взагалі всі ці розмови про стрілянину, весело викликнув Магнан. Чого, зрештою, можна домогтися стріляниною з гармат?
Для початку, володіння декількома пристойними шматками нерухомої власності, прохрустів Сковзало. Плюс знищення деяких чужорідних хробаків.
Магнан задихнувся:
Ви відкрито визнаєте, що маєте намір силоміць захопити Юдору?
Яке там… утім, землянським шпигунам у ці справи сунутися зась! Моя місія тут полягає в тому, щоб не дати віроломним фрайрам вторгнутися на нещасну Юдору…
Я все чую, все! донісся з додаткового екрана скрегочучий, верескливий голос, супроводжуваний шипінням ефіру. На екрані виникли якісь розпливчасті обриси, які зрештою застигли, прийнявши вид лиснючого бузково–червоного черепа, вузького і довгастого, із шишками, шпилями та з парою жовтих очей, який увінчують подоби ріжок, приблизно на фут стирчачих з обох сторін від нього.
Я прогніваний! Я не потерплю! Вам надана одна хвилина Стандартного Східного Часу для повного залишання всякої близькості! Рахую! Дев'ять, дванадцять, чотири, багато…
Ко… Хто це? задихнувся Магнан, витріщившись на нового співрозмовника.
Ага м'якушнику зіткнувся з фрайром! з підвиванням вимовив Сковзало. Тепер я все розумію! Ти думав, обмінюючись зі мною люб'язностями, відвернути мою увагу, а тим часом ці капосники, твої люб'язні дружки, потай обійдуть мене ліворуч і підло вдарять у спину!
Я Головний Генерал Оккійокк люб'язний друг цих виродків? верескнув виразник фрайрських інтересів. Моя рідна мова не подужає такого обурення! Мало тобі загрожувати скромному благоцвітінню Фрайрського Протекторату, так ти ще й ображати на додачу! Сили небесні! Щоб ти зів'яв! Та інша непристойна лайка за потребою!
Марнослів'я тобі не допоможе, зраднику! злобливо прошептав Сковзало. У моїх гармат готові відповіді на твій наклеп.
Тільки нечувана змістовність першокласного фрайрського генерала в стані вціліти твою кощаву шию від хрускоту! завив у відповідь Оккійокк.
Добродії, добродії, не варто так гарячкувати, голос Магнана покрив сипіння статичних перешкод. Я цілком певен, що існуючі поміж вас протиріччя можуть бути розв'язані з урахуванням справедливих…
Якщо ця злоякісна перешкода здійсненню визначеної гроачам долі цю ж хвилину не забере звідси свої м'яті бляшанки, я за наслідки не відповідаю! проголосив Сковзало.
Моя в розладі! завив Оккійокк і змахнув парою передніх кінцівок, оснащених складними стригучими пристосуваннями. Боже, як жадається мені дотягтися до п'яти його очей, заплести їх в один надокуляр і видерти з коренем цю паскудну маргаритку!
Потерпи ще трошки до тієї щасливої хвилини, коли я прийду ховати тебе донизу головою у церемоніальній пісочниці, сквитався Сковзало.
Ну що ж, принаймні, вони все ще розмовляють один з одним, сказав, прикриваючись долонею Магнан, поки супротивники продовжували метати друг у друга громи і блискавки. І то добре.