Выбрать главу

— Ні, професоре, я до вас в іншій справі.

— Заходь.

Старий відійшов убік і пропустив росіянина у свій кабінет, обтягнутий повстю, на вулиці Шерш-Міді. Було вже пів на сьому, але старий професор не поспішав на різдвяну вечерю. Він, як завжди, перебував поза часом і поза простором. Його дух витав у якомусь дивному, незбагненному місці, що зачаровувало Волокіна.

З першого року служби у Бригаді захисту малолітніх молодий детектив захопився дитячою психологією. Він прочитав усі книжки на цю тему, що потрапили йому до рук, ознайомився з багатьма школами, розпитував лікарів. Волокін був наділений природженим почуттям симпатії до дітей, але хотів також опанувати теорію, що допомогла б йому пізнати таємні механізми дитячої невинності, набагато складнішої, набагато невловнішої, аніж психіка дорослих.

Одного дня Волокіну потрапила на очі стаття про первісний крик. Цей психотерапевтичний метод винайдено ще в шістдесятих роках, й він близький до гасла: «Владу квітам!».[63] Артур Янов, винахідник цієї терапії, вважав, що за допомогою запитань можна спонукати людську душу повернутися до моменту її народження та її перших травм. І тоді треба було закричати. Прокричати свій біль. Прокричати своє народження. Якщо Волокін правильно зрозумів, то люди в цьому випадку кричали з двох причин. По-перше, тому що душа поверталася до первісного насильства — до насильства появи на світ. Водночас вона кричала також тому, що цей крик, прориваючись із глибини горла, спричиняв новий біль, біль фізичний, нестерпний… І лише тоді, коли людина вивергає це страждання у формі іншого страждання, перетворює той внутрішній крик на зовнішній, вона стає вільною. Стає людиною «реальною», яка більше не перебуватиме зі світом у стосунках збочених, символічних, невротичних…

Волокін палко захопився цим новим методом. Інші користувалися ним іще раніше. А надто у світі року. Джон Леннон практикував цей крик. Рок-гурт Tears for fears («Сльози замість страхів») обрав таку назву на честь Артура Янова. Що ж до одержимих Primal Scream,[64] то назву їхнього гурту можна не коментувати. Цей альбом XTRMNTR від 2000 року цілковито змінив життя Волокіна.

Один із фахівців із питань первісного крику жив і працював у Парижі. Бернар-Марі Жансон, психіатр і психоаналітик. Він ризикнув застосувати цей метод до дітей — переважно у випадку підлітків, які пережили травму. Як він стверджував, суб’єкт міг у такий спосіб пережити друге народження. Вивести назовні шок і почати нове життя з очищеною душею…

Волокін годинами міг слухати цього старого чоловіка та його справді незвичайні історії. Жансон розповідав, що іноді доводилося затикати вуха ватою у критичні моменти крику, такими стражданнями він бував насичений. Виплеск нестерпного болю, що загрожував роздерти того, хто його почує. Він розповідав також, що бачив, як його пацієнти скручувались у спіраль на підлозі, після того як зі слізьми вивергали із себе крик, спроможні тепер тільки белькотіти, як немовлята…

Детектив увійшов до темного кабінету і, як завжди, відчув як стислося йому горло.

— Ти переконаний у тому, що не хочеш розпочати сеанс?

— Авжеж, професоре, переконаний. Не сьогодні, даруйте мені. Я хочу поговорити з вами на одну дуже серйозну тему.

Упродовж трьох років їхнього знайомства Жансон умовляв молодого детектива випробувати на собі метод первісного крику. Росіянин, на думку Жансона, мав у цьому «гостру потребу». Волокін не сумнівався — він справді мав потребу в цьому й багато в чому іншому, але відмовлявся. Від думки, що він розхитає свої глибинні структури, його охоплювала паніка. Хай навіть його основи були гнилими, хай навіть його психічна рівновага хиталася під тягарем галюцинацій, які марно силкувалася з себе скинути, але навіть живучи в такому ритмі, він не хотів нічого чіпати, щоб не зробити собі ще гірше. Усе було для нього ліпшим, аніж заглибитись у власне минуле й роз’ятрити первісну травму, про яку він давно забув. Проникнути крізь ту непрозорість, що навалювалася на нього в його мареннях.

— Тоді сідай і розповідай, чого ти від мене хочеш.

Волокін не поспішав. Він любив це місце. Цю маленьку кімнату з темним паркетом і білими стінами, яку прикрашали тільки невеличкий камін та бібліотека, присвячена психоаналізу й філософії. Письмовий стіл, покритий потрісканим лаком, два крісла з потертими бильцями та ліжко — знаменитий «диван» для психоаналізу — завершували картину.

Жансон висунув шухляду й дістав сигару марки «Монте-Крісто».

— Дим тобі не заважатиме?

вернуться

63

Гасло хіпі (людей-квітів), які вважали, що вдосконалити суспільство можна лише за допомогою проповіді загальної любові та духовної чистоти, символами яких є квіти.

вернуться

64

Primal Scream — буквально: "Первісний Зойк" — Шотландська рок-група, створена 1982 року.