— Він сам туди попросився. Зі своїми оцінками міг би зробити набагато кращий вибір.
— Безперечно. Чому він не обрав для себе щось амбітніше? Міністерство внутрішніх справ, наприклад?
— Конторська праця не для нього. Аж ніяк не для нього. Він хотів працювати на вулицях. Схоже, він ненавидів торговців наркотиками.
Каздан подякував офіцерові відділу кадрів і поклав слухавку. Ґрескі уточнив, що Волокін сирота. Каздан набрав номер Управління справами санітарного та соціального призначення (УСССП). Волокін народився не під знаком «ікс». Він не був сиротою від народження. По-перше, сиротам від народження давали прізвища, вибрані з імен, — наприклад Жан-П’єр Ален, Сильвія Андре. По-друге, місцем їхнього народження завжди називали чотирнадцятий округ, де розташовані будівлі УСССП. Таке поєднання зазвичай свідчить про те, що ці діти народилися під нещасливою зорею.
Як і сподівався, Каздан натрапив на чиновника замкнутого й небалакучого, який промовив лише кілька односкладових слів крізь стиснуті зуби. Проте Каздан одержав одну адресу. То був перший сирітський притулок, до якого потрапив Седрик Волокін 1983 року, в Епіне-сюр-Сен. Йому було тоді п’ять років.
Після того як Каздан поговорив із кількома людьми, йому пощастило знайти стару жінку, що пам’ятала хлопчика. Детектив вигадав історію про те, що пише статтю для внутрішнього журналу судової поліції, і додав одну обставину: Седрикові Волокіну оголосили в наказі вдячність за виявлений героїзм.
— Я знала! — з гордістю вигукнула бабуся. — Я знала, що Седрик далеко піде…
— А який він був?
— Він був дуже обдарованою дитиною! Ви знаєте, що він сам навчився грати на фортепіано, без учителя? Він також співав у церковному хорі під час служби Божої. Він мав голос янгола. Він міг би співати в Хорі Дерев’яного Хреста,[14] якби не його дід по батьківській лінії. Справжній старий паскудник.
— Розкажіть про нього більше.
— Вам справді все це потрібно знати?
— Розкажіть усе, що вам пригадається. Я потім виберу те, що мені треба.
— Ми прийняли Седрика, коли йому було п’ять років. Його батько помер невдовзі після того, як хлопчик народився. Алкоголік. Нікчемний суб’єкт, який жив невідомо з чого.
— А мати?
— Вона теж пила. І з головою в неї було не все гаразд. Після народження Седрика її стан став швидко погіршуватися. Коли дитину в неї забрали, вона вже не могла ні читати, ні писати.
— А чому дід не забрав дитину до себе?
— Бо він був не набагато ліпший, аніж його син. Гидкий тип.
— Він приходив до вас навідувати хлопчика?
— Вряди-годи. Поганий чоловік. Дратівливий. Злостивий. Я завжди з радістю думала про те, що Седрик не залишився жити з ним. Проте через кілька років він помістив онука до іншого центру. До якогось релігійного товариства, я думаю. Відновив над ним опікунство. — Вона стишила голос і запитала: — Хочете знати мою думку?
— Звичайно, хочу.
— Я думаю, він зробив це заради грошей, сподівався одержати якісь соціальні субсидії. Але захворів на рак. Коли дід помер, Седрика кудись знову перевели. Не знаю куди.
— А потім ви щось про нього чули?
— Протягом десятьох років нічого не чула. А тоді прийшов побачитися зі мною. Він мав одержати диплом бакалавра. У сімнадцять років! Він був гарний, як бог. Потім приходив сюди декілька разів на рік. Або телефонував. Він і тепер іноді озивається до мене…
Каздан дещо занотував. Волокіну не раз доводилося міняти місце проживання, доки він досяг повноліття. Як йому вдавалося оплачувати навчання? Чи допомагала йому МСОС, Міська служба опіки над сиротами, яка виплачує їм невелику пенсію?
Вірменин подякував літній дамі й зробив підрахунки. Якщо Волокін здобув диплом бакалавра ще до вісімнадцяти років, то це означає, що він закінчив школу 1996 року. Відтак він, певно, вступив до Сорбонни, на факультет в Асасі або в Нантері, де вивчав право. Може, зустрітися з його професорами? Ні. Каздан вирішив ліпше ознайомитися з його спортивними досягненнями і пошукати інформацію про це в Інтернеті.
Довго шукати не довелося. Набираючи ключові слова «кікбоксинг» (цей вид спорту Каздан обрав навмання), «чемпіон» і «Франція», він вийшов на дуже великий сайт під назвою «БІЙ КУЛАКАМИ Й НОГАМИ». Той сайт об’єднував водночас кікбоксинг, фул-контакт, французький бокс і муай-тай — «тайський бокс». Він знайшов там списки чемпіонів на кожне десятиріччя, де були змішані всі дисципліни: «80-ті роки», «90-ті роки», «завтрашні чемпіони».