Куолу! Це був Куолу!
Ао підхопився і сів на хутряній підстилці. Дихати було важко.
Хтось уночі затулив для теплоти душник, і від цього в землянці ще нестерпнішим став сморід: чад від вогнища і їдкий дух сирих шкур, здертих з убитих оленів.
Ао на колінах підповз до виходу, одсунув заслінку і виліз назовні. Тут нічні жахи розвіялись, наче хмарки диму од вітру.
— А, стара видро! — шепотів він. — Це ти приходив? Ну, чекай!
Сонце ще не сходило, але було десь близько, за білою завісою туману. Звідти уже сяяли його промені й золотили світлі береги хмар. Ао зітхнув на повні груди.
Міцна молода радість била в ньому веселим джерелом. Спрага мучила його. Пити жителі селища ходили на дно яру. Ао збіг униз і почав зачерпувати жменею студену воду.
ЛІСОВІ ВЕСІЛЛЯ
Зранку дівчата почали готуватися до ігор. З мішків і торбин діставали вони краще вбрання та прикраси: літні безрукавки, гаптовані різноколірними хутрами, гарні намиста з черепашок та молоденьких ялинових шишок, торочки з хвостиків малих звірят і пташиних пір'їн.
Ті, кому дуже хотілося бути вродливішим, підвішували до вух кістяні підвіски. Інші рум'янили щоки оранжевою охрою або проводили червоні смужки на лобі й на плечах.
Цакку начепила на підборіддя блискучий перламутровий кружок, вирізаний з черепашки річкової двостулки. Уже давно для цього в нижній губі в неї зроблено дві дірки. А щоб не заростали, в них був протягнутий шнурочок, скручений з міцних волокон подорожника. Спершу губа боліла, наривала й гноїлась. Було так боляче, що Цакку нишком плакала. Але зате, коли рана загоїлась, вона з гордістю позирала на своїх подруг, у яких бракувало сміливості зробити й собі таке. Її кругле личко сяяло, коли вона вийшла із гри з дорогоцінним перламутром на підборідді. Цакку вважала тепер себе першою красунею селища. Найменше прикрас було на Канді і на Баллі.
Ігри відбувалися на лісовій галявині, недалеко від селища. Після ігор Канда привела за руку свого нареченого Ао до куреня, що його кожна дівчина починала зводити, тільки-но ставала на відданні. Слідом за Кандою почали вертатися й інші пари. Молодята одразу ж заходилися поправляти та розширяти свої весняні гнізда. Майже всі дівчата знайшли собі чоловіків із роду Червоних Лисиць чи з інших селищ. Лише тихенькій Ші не дісталося нареченого.
Ші повернулася з лісу пізно, заплакана. Зате перламутровий кружечок Цакку виправдав себе повністю. Вовча Ніздря — кращий мисливець Червоних Лисиць — був такий засліплений блиском і переливанням перламутру, що покірно дозволив привести себе до її куреня.
Привели нових чоловіків і молоді вдови, чоловіки яких загинули або пропали без вісті. Красуня Балла повернулася з лісу рука в руку з молодим Уллою.
ВИПРОБУВАННЯ УА
У землянці палав вогонь. Було душно і пахло димом вогнища.
Біля вогнища сиділи діди та старші мисливці. Перед ними стояв голий Уа і швидко обертав долонями загострену палицю. Нижній кінець її був вставлений у дірку, видовбану в сухій колодці. Палиця крутилася, наче веретено. Від тертя кінець її, обкладений сухим трутом, обвуглився й почав чадіти. Пахучий димок сірим черв'яком здіймався з дірки. Старші зосереджено й діловито стежили за руками Уа. Піт рясно котився по його обличчю. Мокра спина блищала від гарячого поту.
Диму ставало дедалі більше.
Уа припав ниць до своєї дерев'яної «запальнички» й заходився роздмухувати іскру, що блиснула. Він прикрив її сухою травою і дмухав далі що було сили. Обличчя його розчервонілось, а щоки надулися, як пузирі.
Нарешті народився вогонь, трава спалахнула, і юнак заходився підкидати тонкі гілки сухого ялівцю. Вогонь лизнув їх. Да якусь мить полум'я уже весело застрибало й кинулось поглинати товстіші гілки.
— Добре! — сказали діди.
Тупу-Тупу сидів осторонь на купі оленячих шкур і сміявся. Він іще зранку привів до старих сина Уамми і пригнув йому голову так, що той низько схилився перед вогнищем. Це означало, що Тупу-Тупу просить прийняти сина Уамми до гурту мисливців.
Дід Фао поплескав Уа по спині, узяв його за руку й повів до виходу. Усі вийшли за ними.
На лужку за землянками уже чекали на них семеро старших мисливців зі зброєю в руках.
Щоб стати мисливцем, не досить відростити пушок на верхній губі. Потрібно витримати випробування і довести, що ти гідний цього.
Випробування почалось. Уа мав показати, як прудко він бігає, як високо стрибає, як спритно вилазить на дерева.
Далі почалася перевірка зі списом. Чи далеко полетить спис з рук Уа? Чи влучить він у ціль? З якою силою проб'є суху оленячу шкуру?