Поступово у вас з’явиться звичка дивитись на речі крізь призму твору і помічати процеси, яким ви не надавали значення раніше.
Отож навіщо нам вивчати твір, написаний задовго до нашої ери давньокитайським генералом?
Давній Китай того часу (період Весни і Осені 771—476 рр. до нашої ери) складався з семи держав, що воювали між собою. Вони були змушені використовувати всі наявні ресурси, зокрема людські, для ефективного ведення війни. У такій ситуації виживали лише найбільш ефективні князівства, а твори, написані їхніми військовими стратегами, були у великій шані, оскільки акумулювали в собі військову мудрість, перевірену часом. Очевидно, що спосіб розумування Сунь-дзи навчає нас філософії сили, важливості розуміння природи наявних і «позичених» ресурсів, необхідності неортодоксальних рішень, мистецтву управління людьми в критичних ситуаціях, умінню цінувати інформацію та розуміти стратегії прихованих дій. Бо ж, як кажуть малайці: «Не думайте, що в озері немає крокодилів тільки тому, що вода спокійна».
Отож необхідність вивчення мистецтва війни полягає в тому, що бізнес-філософія, яка виросла з цього твору, набуває все більшого поширення у глобальному світі (підйом азійських тигрів, Японії, Китаю) і розуміння її законів дозволить нам ставати все більш конкурентоспроможними і впевненими.
Навіть декілька висловів з твору дадуть вам уявлення про його красу і глибину:
Війна — це мистецтво брехні. Тому, якщо ти вправний, придурюйся невмілим (Сунь-дзи, частина 1).
На війні, я чув, інколи навіть безглуздий пóквап приводить до швидкої перемоги, але я ще ніколи не бачив ознак майстерності й переможності в довгій кампанії. Не було ще країни, яка б виграла від тривалої війни (Сунь-дзи, частина 2).
Той, хто знає ворога й себе, ніколи не програє війни; той, хто не знає ворога, але знає себе, інколи виграє, а інколи програє; той, хто не знає ні себе, ні ворога, програє кожну баталію (Сунь-дзи, частина 3).
За давніх часів досвідчений у січі передусім робив непереможним себе і лише після цього очікував нагоди, коли можна перемогти супротивника. Непереможність залежить від тебе, вразливість ворога — від нього (Сунь-дзи, частина 4).
Експерти, говорячи про стратегічні ідеї твору, найчастіше виділяють наступне: війну через посередність прямого і непрямого, позиціонування, стратегічну перевагу, мистецтво обману, уміння воювати за посередництва моделей — стратагем.
Переклад цього твору став можливим завдяки допомозі багатьох людей, зокрема Тімоті Лі та Ірен Цін. У свою чергу, завдяки цьому проекту мені також вдалося залучити до вивчення твору Сунь-дзи кількох молодих китайців. Це дало їм змогу ширше зрозуміти глибини своєї культури. Ми вчилися разом. Особливо мені допомогли у вивченні твору поради мого друга Рока Чена.
Отже, нижче спробуємо прокоментувати основні ідеї Сунь-дзи, наскільки це може дозволити наше нікчемне розуміння.
Непрямi методи i позицiйне мислення, що створює переваги для перемоги до початку бою
Загалом, щоб зрозуміти Сунь-дзи, потрібно осягнути кілька основних речей — вивчення і принципи свого становища, становища ворога (知己知彼), маніпуляції (комбінації 奇 незвичайного і 正 звичайного), створення можливості для легкої перемоги 形 і застосування максимальної сили у відповідний момент 勢.
Ми проілюструємо декілька ідей, пов’язаних із силою, міццю, могутністю Сунь-дзи стосовно процесу управління.
Швидка стрімка вода може рухати кругляками — це й називають силою (Сунь-дзи, частина 5).
Японський бізнес-гуру Кенічі Омае якнайвище оцінив думку Сунь-дзи про те, що досконала стратегія полягає в тому, щоб досягнути своїх цілей без боротьби. Тобто — цілі можна досягати тільки з безпрограшної ситуації або ж з позиції абсолютної сили. Хто вам говорить по-іншому, той нахабно бреше. Не позбутися бомби і після того вести діалог з позиції сили. Так само не можна поставити себе в позицію безсилля, а потім хотіти мати вплив. Чоловік, який хоче жінку, ніколи не підходить до неї без упевненості. Позбав себе основної сили — і згодом будь-яка перемога, що вимагає використання багатьох ресурсів, буде неможлива. Якщо ти не сильний, ти не маєш ваги, ти — слабкий.
Весь твір «Мистецтво війни» просякнутий ідеями ефективності і якнайшвидшого досягнення перемоги, перемоги з позиції абсолютної сили, міці, могутності. Адже єдина передумова абсолютної перемоги — всеохопна і тотальна сила.