Зазвичай під час бою використовують прямі метÓди, а до непрямих вдаються, аби перемогти. Тому стратегії генерала, досвідченого в уживанні непрямих метод, — безмежні, як небо й земля, і такі ж невичерпні, як річки та потоки. Мов сонце й місяць: він сідає, аби знову зійти; немовби чотири пори року: вони минають свій час, аби знову повернутися.
Є не більше, ніж п’ять головних нот, але їхні зміни і трансформації неможливо переслухати; є не більше п’яти основних кольорів, але відтінки, породжені їхніми змінами й трансформаціями, годі сприйняти зором; основних смаків — не більше ніж п’ять, проте утворені завдяки їхнім змінам і трансформаціям присмаки переважають кількість тих, що їх можливо відчути. У будь-якому протистоянні маємо в арсеналі тільки прямі й непрямі стратегії, але їхні зміни й трансформації — безмежні. Непряме та пряме підтримують і підсилюють одне одного так само, як коло без початку й кінця. І кому до снаги їх вичерпати?
Швидка стрімка вода може рухати кругляками — це й називають силою. Хижа птаха падає на здобич згідно з точним розрахунком часу та відстані і шматує її. Тільки бувалий у бойових бувальцях здатен володіти жахливою силою й точним визначанням часу та місця. Його сила скидається на натягнутий лук-самостріл, а розрахунок терміну й відстані — на відпускання язичка того лука-самостріла. Навіть серед метушні й гуркоту бойовища його не заскочить сум’яття. І навіть у хаосі баталії він тримає лаву, і перемогти його — зась.
Удавай, що ти в безладі, коли добре організований; корч із себе боягуза, якщо сміливий, прикидайся слабким, коли тебе сповнюють сили. Відмінність між хаосом і ладом полягає в організації та структурі; різниця між сміливістю й боягузтвом випливає з перебігу січі, а між слабкістю та силою — з використання потужності армії. З огляду на це досвідчений у воєнних діях маніпулює ворожими рухами, створює умовини, що змусять ворога їм підкоритися. Він спокушає супротивника принадами, щоб той спокусився ними. У такий спосіб він змушує недруга рухатися й очікує його, сповнений своїх сил.
Обстріляний військовик шукає перемоги зі становища й обставин, не вимагає занадто багато від своїх людей. Тому він спроможний вибрати вмілих вояків і довірити їм розвинути перевагу зі стратегічної позиції. Той, хто знає, як посилювати стратегічні козирі, посилає своїх людей на бойовище подібно до покотючих колод і кругляків. Колодам і круглякам природно бути непорушними на поземній площині, але на похилій вони — на кшталт покотил; квадратне має здатність зупинятися, а кругле — скочуватися. Тому сила командира, що набив руку, залучаючи людей до баталії, скидається на натиск від падіння кругляків, які котяться донизу з великої висоти.
Частина 6. Слабкi i сильнi сторони
Сунь-дзи сказав:
— Загалом той, хто першим стане на поле бою, щоб чекати на ворога, — відпочине; той, хто прийде з поспіхом пізніше, — втомиться. Тому знавець битви контролює рухи ворога, а сам, тим часом, неконтрольований з ворожого боку. Він може змусити супротивника прийти на приготоване місце, звабивши його вигодою, згідно зі своїм задумом, і може завадити приходові недруга, створивши йому перешкоди. Тому, коли ворог відпочив — утомлюй його, коли він наїджений — виснаж його голодом, а коли добре налаштований і врівноважений — змусь його рухатися. Нападай на супостата там, де він поквапиться рятуватись. Рухайся туди, де тебе найменше очікують.
Військо пройде тисячі лі без утоми тільки тому, що долатиме терен, не залюднений ворогом. Коли нападаємо, ми гарантовано переможемо, позаяк наступаємо на місце, що не обороняється ворогом. Коли ж боронимося, то не можемо бути переможеними, оскільки захищаємо місце, на яке складно напасти. Тому супротивник не знає, як щити´тися від досвідченого в нападі, й не відає, де і як нападати на навченого оборони.
Такий складний і глибокий,
Що не залишає жодного сліду,
Такий загадковий і чудовий,
Що й не почуєш нічого про нього,
Тому він може вирішувати долю ворога.
У просуванні йому годі зазнати опору, бо він прориває слабкі місця протиборчих лав; під час відступу його не спіймаєш, адже він такий прудкий, що переслідувати його зась.
Отож якщо ми хочемо нападати на недруга, він не має вибору, окрім як зважитися на бій, навіть перебуваючи під захистом високих мурованих огорож і глибоких ровів; бо ж ми вдаряємо в місце, яке він має рятувати. Коли ж ми не бажаємо битися, недруг не зможе розпочати атаки проти нас, навіть якщо боронимо не більше, ніж намальовану лінію, ми змусимо змінити напрям його нападу.