тому затінку таких четверо. Троє великих підтумків і один малий підтумок.
Схоже, що великі підтумки перештовхуються з малим підтумком. На малому
підтумку рюкзак і, поки Ходжес дивиться, один із великих підтумків зриває
його в того зі спини. Це викликає вибух суто тролячого реготу.
Ходжес прогулянковим кроком вирушає до того мосту. Він ні про що не думає
і не поспішає. Він засовує руки в кишені свого спортивного крою піджака.
По автостраді з гудінням проносяться легковики і ваговози, відкидаючи
вниз, на вулицю, свої обриси серіями тінявих віконниць. Він чує, як один
із тролів питається у малого хлопця, скільки в того грошей.
— Ніскільки в мене нема, — каже малюк. — ’блиште мене в спокої.
— Вивертай кишені, а ми подивимось, — каже Троль 2.
Натомість малий намагається втекти. Троль 3 ззаду обхоплює руками малюка
за вутлі груди. Троль 1 мацає і стискає кишені малого.
— Гай, гай, я чую згорнуті грошенята, — каже він і обличчя малюка
кривиться, він силується не заплакати.
— Мій брат дізнається, хто ви такі, і порве вам кулями срааки, — каже
він.
— Ой, як жаско, — каже Троль 1. — Я вже мало не напудив собі…
Та тут він бачить Ходжеса, той звільна вступає до них у притінок, несучи
поперед себе своє черево. Руки глибоко засунуті в кишені його старого, безформного піджака з твіду «гусячі лапки», того, що з латками на ліктях, того, від якого він не в силах відмовитись, хоча й розуміє, що той уже
зношений геть на лайно.
— Шотобітре’а? — запитує Троль 3. Він усе ще обнімає малого ззаду.
Ходжес гадає, чи не видати щось тягуче в манері Джона Вейна, але вирішує, що не варто. Єдиний Вейн, якого знають ці поганці, це Ліл Вейн[96].
— Мені треба, щоб ви облишили в спокої цього малого, — каже він. —
Забирайтесь звідси. Зараз же.
Троль 1 відпускає кишені малого підтумка. Він у кофті з каптуром і
обов’язковому кашкеті «Янкі»[97]. Схиливши голову набік, він впирає
долоні собі в худі стегна, вигляд у нього веселий.
— Від’їбися, жирний.
Ходжес не гає часу. Їх тут, врешті-решт, аж троє. Він дістає з правої
кишені піджака Веселого Ляпанця, отримуючи задоволення від його ваги.
Ляпанець — це шкарпетка з узором ромбиком. Стопа її заповнена
підшипниковими кульками. На щиколотці в неї надійний вузол, щоб сталеві
кульки трималися купи. Він змахує шкарпеткою по різкій, горизонтальній
дузі, б’ючи збоку в шию Тролю 1 так, щоб не поцілити в адамове яблуко; вдар хлопця туди — і майже напевне його уб’єш, а тоді тобі світить
тяганина з бюрократією.
Звучить металеве «чвак». Троль 1 перехняблюється набік, його веселий
вигляд змінюється болісним здивуванням. Він робить спотикливий крок із
бровки і падає на дорогу. Там він перекидається на спину, хапаючись
руками за горло, давиться повітрям, з очима, впертими в дно віадука.
Уперед вирушає Троль 3:
— Йобаний… — починає він, і тоді Ходжес піднімає ногу (шпильки й голки
пішли геть, слава Богові) і миттю б’є його в пах. Він чує, як рипнули
штани в нього на заду, і думає: «Ох ти ж старий пердун». Троль 3 виє від
болю. Тут, з легковиками і ваговозами, що проносяться над головою, цей
звук дивно плаский. Троля переламує навпіл.
Ліву руку Ходжес так і не витягав. Він випрямляє на ній вказівний палець, щоб той випирався з кишені, наставляючи його на Троля 2.
— Агов, сракорилий, нема сенсу чекати на більшого брата цього малого. Я
сам порву тобі кулею сраку. Мене бісить, коли троє на одного.
— Ні, чоловіче, ні! — Троль 2 високий, добре збудований, років, либонь, п’ятнадцяти, але переляк його змалює заледве до дванадцятирічного. —
Прошу, дядьку, ми пр’сто гралися!
— Тоді тікай, ігрунчику, — каже Ходжес. — Мерщій.
Троль 2 біжить.
Тим часом Троль 1 підвівся на коліна:
— Ти пошкодуєш про це, жирний му…
Ходжес робить крок у його бік, піднімаючи Ляпанця. Троль 1 це бачить, видає дівчачий скрик і прикриває собі шию.
— Тобі краще теж утікати, — каже Ходжес, — бо інакше цей жирний дядько
збирається обробити тобі пику. Коли твоя матуся прибуде до пункту
невідкладної допомоги, вона пройде повз тебе, не впізнавши.
Цієї миті, з адреналіновим напором і тиском, мабуть, понад двісті, він
дійсно на таке абсолютно готовий.
Троль 1 підводиться на рівні. Ходжес робить фальшивий випад у його бік, і
Троль 1 винятково слухняно сахається назад.
— Забирай з собою свого дружка і поклади йому льоду на яйця, — каже
Ходжес. — Вони розпухнуть.
Троль 1 обхоплює рукою Троля 3, і вони шкандибають до Лоутавнського боку