– Ні Конклав, ні Завіт нічим мені не допомагали, – сказала пані Доротея, сердито блискаючи очима. – Я їм нічого не винна. – На мить її скрипуча нью-йоркська вимова зникла, змінившись якоюсь іншою, грубішою, з більш вираженим акцентом, який Клері не впізнавала.
– Джейсе, припини, – попросила Клері. Вона повернулася до мадам Доротеї.
– Якщо ви знаєте про Конклав та Зречених, то, можливо, вам відомо, що сталося з моєю мамою?
Доротея заперечно похитала головою, її сережки загойдалися. На обличчі промайнула жалість.
– Моя тобі порада, – відказала вона, – забудь про свою матір. Вона зникла.
Підлога під ногами Клері захиталася.
– Ви маєте на увазі, що вона – мертва?
– Ні, – вимовила Доротея неохоче. – Я впевнена, що вона жива. Поки що.
– То я маю знайти її, – сказала Клері.
Світ перестав хитатися. Джейс стояв позаду, притримуючи рукою її лікоть, немовби обнімаючи, та вона навіть не помітила.
– Ви розумієте? Я мушу знайти її до того…
Мадам Доротея зупинила її, виставивши руку.
– Я не хочу встрягати в справи Мисливців за тінями.
– Але ви знали мою матір. Вона була вашою сусід…
– Це офіційне розслідування Конклаву, – обірвав її Джейс. – Я завжди можу повернутися з Безмовними Братами.
– Заради… – Доротея глянула на двері, потім на Джейса і Клері. – Я думаю, ви могли б зайти, – зітхнула вона нарешті. – Розкажу, що мені відомо. – Вона попрямувала до дверей, але потім зупинилася на порозі й сердито глянула на них. – Але якщо ви скажете комусь, що я допомогла вам, то прокинетесь завтра зі зміями замість волосся і зайвою парою рук.
– Додаткова пара рук завжди стане в пригоді, – сказав Джейс. – Зручно у бою.
– Ні, якщо вони ростуть із твоєї… – Доротея перервалася та єхидно посміхнулася йому, – …шиї.
– Ой-ой, – посумирнішав Джейс.
– От-от, Джейсе Вейленде, – Доротея увійшла в квартиру, її багряний намет розвівався довкола неї, як недоладний стяг.
Клері глянула на Джейса.
– Вейленд?
– Це моє прізвище, – Джейс виглядав приголомшеним. – Не сподобалося мені, що вона його знає.
Клері кинула оком слідом за Доротеєю. Всередині квартири вже світилося; насичений запах ладану наповнював під’їзд і змішувався з важким смородом крові.
– Думаю, можна спробувати поговорити з нею. Що ми втрачаємо?
– Коли проведеш трохи більше часу в нашому світі, то не питатимеш про це, – сказав Джейс.
Розділ 7
П’ятивимірні двері
Помешкання мадам Доротеї нагадувало Клері її власну квартиру, але тут усе розміщувалося трохи інакше. У передпокої пахло ладаном; на вході занавіски з намистинок та астрологічні плакати. На одному з них було зображено зодіакальні сузір’я, на другому – китайські магічні символи, а на третьому – розгорнута долоня з підписаними лініями та латинським написом «In Manibus Fortuna» – «Удача у твоїх руках». Біля дверей уздовж стіни висіли вузькі полиці з безліччю книжок.
Одна з занавісок захиталась, і з неї виринула голова мадам Доротеї.
– Захоплюєшся хіромантією, чи це звичайна цікавість? – запитала вона, помітивши погляд Клері.
– Ні те, ні інше, – відповіла дівчина. – Ви справді пророкуєте майбутнє?
– Моя матір була справжньою віщункою. Вона передбачала майбутнє за лініями на руці або чайному листі на дні чашки. Мама і мене дечого навчила.
Жінка перевела погляд на Джейса.
– До речі про чай: бажаєте чаю, молодий чоловіче?
– Що? – схвильовано промовив Джейс.
– Чаю. Цей чудовий напій покращує травлення та сприяє роботі мозку, – сказала мадам.
– Я хочу чаю, – відповіла Клері, згадавши, як довго вона вже нічого не їла та не пила. Дівчина наче жила на одному адреналіні відтоді, як прокинулася.
– Добре, – піддався Джейс, – але тільки не «Ерл Грей», – покрутивши носом, додав він. – Я ненавиджу бергамот.
Мадам Доротея голосно засміялась і зникла за занавісками. Намистини загойдалися.
Клері пильно поглянула на Джейса.
– Ненавидиш бергамот?
Джейс тим часом вивчав вміст вузьких полиць із книжками.
– Так, а що, якісь проблеми?
– Ти єдиний хлопець серед моїх ровесників, котрий знає, що таке бергамот, більше того, що він входить до складу чаю «Ерл Грей».
– Так, я не схожий на інших хлопців, – гордовито сказав Джейс. – Крім того, – додав він, беручи книгу з полиці, – в Інституті ми обов’язково вивчаємо лікувальні властивості рослин.