Тиссель зробив примітку в нотатнику: «Знайти невеличкий музичний інструмент та інструкцію до нього» — і продовжив читання.
«Всюди й усьому достаток, якщо не надмір, як щодо харчу, так і щодо благодатного клімату. У зв’язку з цим більшість енергії народу та весь його вільний час направлені на ускладнення трибу життя. Ускладнення в усьому: ускладнена майстерність, наприклад різьблені ширми, що прикрашають лодії; ускладнена символіка, наприклад маски, які носить кожен; ускладнена напівмузична мова, яка чудово виражає витончені настрої та емоції; а найголовніше — неймовірна ускладненість міжособистісних взаємин. Престиж, особа, харизма, репутація, слава для сиренійця злиті в одне узагальнююче слово — стракх. Кожен має особистий стракх, який визначає, наприклад, якщо комусь потрібна лодія — чи стане він власником плавучого палацу, прикрашеного дорогим камінням, алебастровими ліхтарями, різнокольоровим фаянсом та різьбою з деревини, чи матиме лише хижку на плоті. На Сирені не існує жодних засобів платежу; одна-єдина валюта — стракх».
Тиссель потер підборіддя й читав далі.
«Маски носять постійно згідно з філософією, що людині не слід зважати на зовнішність, отриману проти волі внаслідок життєвих обставин; що людина вільна у виборі своєї зовнішності відповідно до свого стракху. У цивілізованих регіонах Сирени, точніше — на узбережжі Титаніку — людина буквально ніколи в житті не показує свого обличчя; воно — її найголовніша таємниця.
Азартні ігри, крім того, невідомі на Сирені; для сиренійського почуття власної гідності було б занадто отримати перевагу в якийсь інший спосіб, окрім стракху. Слово «фортуна» не має жодної відповідності в сиренійській мові».
Тиссель зробив іншу примітку: «Знайти маску. Музей? Гільдія акторів?»
Він закінчив читати статтю, швиденько покінчив із підготовкою, і вже назавтра був на борту міжсвітовика «Роберта Астроґарда», що летів на Сирену.
Корабель-перевізник сів на сиренійському космодромі, схожому на топазовий диск серед чорно-зелено-фіолетових пагорбів. Едвер Тиссель уперше ступив на землю Сирени. Його зустрів Естебан Ролвер, місцевий агент «Космошляху». Побачивши його, Ролвер закрив руками обличчя й відскочив.
— Ваша маска… — хрипко вигукнув він, — Де? Ваша? Маска???
Тиссель кивнув на валізу та відповів присоромлено:
— Я не знав, що…
— Надіньте, — мовив Ролвер, відвернувшись. Сам Ролвер носив витвір із тупоконічних зелених трикутників і лакованої синьої деревини. Чорне пір’я стирчало на щоках, а під підборіддям висів чорно-білий помпон, що створювало повний ефект іронічного виразу обличчя.
Тиссель неквапом припасовував маску до обличчя, міркуючи, — обернути все на жарт чи відповісти як того вимагають його повноваження?
— Ви вже вмасковані? — запитав Ролвер через плече.
Тиссель відповів ствердно й Ролвер повернувся. Маска приховала вираз його обличчя, але рука мимоволі потяглася до набору інструментів, пристібнутого ременем до стегна. Інструмент відтворив трель потрясіння та ввічливого обурення.
— Не вам, не вам носити маску цю! — заспівав Ролвер, — Але ж… де, як ви здобули її?
— Це копія маски, що належить музею в Поліполісі, — відповів Тиссель жорстко. — Я вважаю, що її достатньо.
Ролвер кивнув, його маска здавалася іронічнішою, ніж будь-коли.
— Авжеж, її достатньо, — мовив він, — Це — варіант із серії, відомої як Приборкувач Морського Змія. Призначена для церемоній, надягати її мають право лише особи найвищого стракху: принци, герої, майстри над майстрами, великі музиканти…
— Я не знав…
Ролвер зробив жест млявого розуміння.
— Всьому свій час. Зверніть увагу на мою маску. Сьогодні я ношу Пташку Гірського Озерця. Особи мінімального престижу — такі, як ви, я, будь-який інший іномирянин, — носять подібні.
— Дискримінація, — буркнув Тиссель, оскільки вони вже йшли через поле в напрямку низенької будівлі блокпосту, — Я вважав, що будь-хто має право носити те, що йому до вподоби.
— Звичайно, — повідомив Ролвер, — Носіть будь-яку маску, яка вам подобається… якщо ви можете це виправдати. Ось візьмемо, наприклад, мою Пташку Гірського Озерця. Я ношу її, щоб показати, що не претендую ні на що. Я не маю жодних претензій на мудрість, непримиренність, обізнаність, музичну обдарованість, безпощадність та ще дюжину інших сиренійських чеснот.