В залі вибухає регіт.
Пейсатий. Тіше! Што за безобразіє?
Свиненко. Товариші! Нада себе культурно вести.
Колтун. Буде там спокій, чи не буде, дай ми на то?
Аґітатор (просить, молить). Бійтеся Бога, що ви робите, люди!!
Регіт не вгаває.
Пейсатий (піниться). Малчать!
Колтун і аґітатор кидаються поміж людей, пробують їх уговкати, та все дарма, народ далі регоче.
Пейсатий (лютує). Малчать, сволочі! Што ето значіт? Контрреволюція! Я вас усєх скажу арестувати! Я вас усєх в Енкаведе! Вон! Вон!
Люди юрбою кидаються до дверей, висипаються на двір.
Селянин (що заснув був біля печі). Що? Вже кінець? Ну, слава ж тобі, Господи!.. (Вибігає останній з кляси).
ЯВА 6
Пейсатий (бігає по клясі, скаженіє). Сволочі! Бандіти! Петлюровци! Націоналісти! Я їх усєх в Енкаведе! Я їх усєх разстрелять скажу!
Колтун. Ой, товаришу Пейсатий, та ви заспокійтесь, ради Бога. Тут люди невинні, дай ми на то. Вони язика не понімають.
Пейсатий. Што такоє? Што ви ґаваріте?
Колтун. Невинні, товариш Іцко Мойсеєвич, присяй Богу, невинні. Темний народ, руського язика не понимає. Оцему старому дурневі (показує на Пирога) вимовилось «калічество», а вони не зрозуміли, дай ми на то, та й подумали, що в колгоспах вся худоба покалічена і почали реготатися здуру.
Пиріг (б’є руками об поли). От тобі й на!..
Свиненко. От воно що!
Колтун. Я ж кажу: темний народ, язика не понимає, дай ми на то. Через одно отаке кострубате слово — цілий мітинґ чорти взяли.
ЯВА 7
Парубок (вбігає знадвору до кляси). Гей, люди, слухайте: до кооперативи привезли мило!!
Оклики на селі. Мило! Мило привезли!!
Решта людей і ціла президія (Колтун, Поперечний, Іван Пиріг, Параня Цебричок і Байстрюк — крім Пейсатого і Свиненка) кидаються стрімголов до дверей і одне наперед одного вибігають на двір.
ЯВА 8
Пейсатий і Свиненко самі.
Пейсатий (вхопився за голову). Боже ти мой! Што за культура! Што за культура!?..
ЗАВІСА
Примітка
Текст представлено за виданням: Керницький Іван. Мітинґ. — Львів, Українське видавництво, 1942 р.