Досі я писала здебільшого про офісний світ. Проте обмеження гнучкості графіка, звичне для офісних працівників, знайоме й робітникам з низьким рівнем доходу, які працюють погодинно. Понад 70 %{110} американським працівникам з низькою зарплатою не оплачують лікарняного, що свідчить про високий ризик втрати роботи, коли мова йтиме про догляд за дитиною чи проблеми зі здоров’ям. Фактично, майже чверть дорослого населення в Америці була звільнена або перебувала під загрозою звільнення через вимушений лікарняний або відпустку для догляду за хворими родичами.
Розгляньмо випадок Ріаннон Брощат{111}. Її звільнили з компанії Whole Foods під час холодної зими 2014 року, бо чиказькі школи закрили через несприятливі погодні умови. Оскільки Брощат була ще й студенткою Північно-Східного університету Іллінойса в Чикаго, вона попросила свою маму посидіти із сином, але мама теж мусила працювати. Тоді вона запитала кількох друзів, проте вони теж працювали. Брощат не могла домовитися зі співробітницею, бо тоді Whole Foods вимагали попереджати про такі зміни за 48 годин. У неї не було виходу. Зараз вона обіймає керівну посаду в Північно-Східному університеті Іллінойса, і її історію можна вважати показовою. Вона доводить, що жінкам з низкою оплатою праці доводиться боротися за можливість доглядати за дітьми. Ріаннон виступала на конференції «Чому питання економічної безпеки жінки важить{112} перед усім» разом з Гілларі Клінтон, речницею Ненсі Пелосі, сенатором Кірстен Гілібренд та речницею Розою ДеЛауро у вересні 2014, розповідаючи, як жінка з низькою зарплатнею боролася за отримання декретної відпустки.
Занадто жорсткі графіки, до яких неможливо пристосувати сімейні потреби з одного боку, часто виявляються надто гнучкими з іншого. Чимало компаній почали виробляти товари за гнучким робочим графіком на зміну попиту в реальному часі, а не в прогнозованому. З погляду споживача, вони почали ретельніше відстежувати потік клієнтів і просити працівників коригувати свої графіки відповідно. В обох випадках гнучкі робочі графіки працівників залежать від зростання й спаду клієнтів та їхніх бажань. Walmart, Jamba Juice{113}, Pier 1, Aeropostale, Target і Abercrombie & Fitch — компанії, що наймають працівників лише тоді, коли вони потрібні.
Професорка соціальних дисциплін Університету Чикаго, Сьюзан Дж. Лемберт зазначає, що продавці та працівники ресторанів дізнаються про свій тижневий розклад тільки за кілька днів перед роботою і їхній графік завжди можуть змінити. Вони можуть працювати сім годин протягом одного тижня і тридцять дві — протягом наступного. «Готельні покоївки{114} можуть працювати у вівторок, середу й п’ятницю одного тижня, а потім у неділю, четвер та суботу наступного», — розповідає Лемберт.
Така форма гнучкості перетворюється на радикальну непередбачуваність, що стає нічним кошмаром для тих, хто доглядає за дітьми. Юристи, банкіри чи консультанти з високим рівнем доходу, які працюють за алгоритмом непостійності клієнтського попиту, перебувають у постійному стресі, але погоджуються, маючи повний робочий день та партнера, який догляне за дітьми. Більшість працівників, які позбавлені такої розкоші, стикаються з проблемою пошуку людини, яка візьме на себе догляд за дітьми чи літніми родичами в будь-який момент тиждень за тижнем. Тим, хто живе у великих родинах, трохи легше, але вони так само мають обов’язки із догляду за літніми родичами чи дітьми.
Репортерка з New York Times Джоді Кентор у серпні 2014 року описала цей досвід для мільйона читачів, розповівши історію 22-річної бариста зі Starbucks — одинокої мами — Дженет Наваро. Через те що графік роботи складався програмою згідно з даними про клієнтів, колектив кафе дізнавався про зміни чи не щодня. Наваро довідувалася про свій розклад за три дні до початку робочого тижня. Це позбавляло її шансів знайти когось, хто посидить з чотирирічним сином, і чинило неймовірний тиск на її стосунки із хлопцем та взаємини з родиною. Тітка обурювалася, що її просили посидіти з дитиною в останню мить. Хлопець вирішив порвати з Наваро, бо після роботи вона була надто виснажена, аби приділяти йому увагу. Наваро із сином змінили дві квартири{115} за шість місяців. За графіком, у деякі дні їй доводилося зачиняти кафе о 23:00 та відчиняти його наступного ранку о 4:00. Якось, після кількох днів без сну, вона заснула просто на тротуарі.