Спробуймо зрозуміти. Чимало робіт мають критичні моменти чи дедлайни, коли потрібно працювати чи не цілодобово, аби завершити певне завдання. Зробити все можливе часто має більше значення, ніж якийсь абстрактний ступінь продуктивності. Багато разів траплялося так, що мені були потрібні люди, які зможуть пройти додатковий кілометр і зробити все, що необхідно, аби завдання було виконане, навіть працювати всю ніч. Коли я обіймала посаду в Держдепартаменті й відповідала за масштабний звіт про стратегію організації та реформ, ми з командою із шести членів політичного штабу планування працювали практично цілодобово більшу частину місяця, аби завершити отримане завдання. Секретар Гілларі Клінтон хотіла отримати результати до 15 грудня з урахуванням перешкод міжвідомчого узгодження процесу, а також невід’ємних труднощів, пов’язаних з підписанням документа великою кількістю осіб, які мали різні погляди на те чи інше питання.
Також я рекомендувала своїм студентам і підопічним розподіляти робоче життя на фази, коли можна будь-куди і будь-коли поїхати, і періоди, коли доводиться працювати понаднормово, а також час, коли буде не до цього або через догляд за дітьми, або просто через бажання збавити оберти й зайнятися тим, що важливіше.
Під час Супербоулу (англ. Super Bowl — в американському футболі назва фінальної гри за звання чемпіона Національної футбольної ліги США. — Прим. ред.) 2014 року по вулицях різних міст Америки їздив кадилак з рекламою, яка вихваляла американський трудоголізм. У ній показували привабливого білого чоловіка трохи за п’ятдесят з палкими блакитними очима, який ходив по своєму будинку і промовляв пафосні слова про величну американську робочу етику: «В інших країнах люди не працюють, сидять по своїх домівках, гають час у кафе, гуляють на природі, прощаючись із серпнем. Чому вам це не подобається? Чому нам це не подобається? Тому, що ми несамовиті, підірвані й працьовиті». Так казав на камеру чоловік, схожий на мультиплікаційну версію лихваря. Мораль реклами{120}: якщо наполегливо працювати без відпустки, «створюючи власне щастя», то все, навіть автомобіль за 75 000 доларів, стає досяжним.
Ця реклама змушувала мене скаженіти. Чоловік був таким самовдоволеним і недосяжним, що мені здавалося, це і є справжні цінності американців, які потрібно було проголошувати й намагатися передавати своїм дітям. Європейці й решта часто критикують американську культуру за матеріалістичність, проте навіть Томас Джеферсон описав «невід’ємні права» людини у Декларації про незалежність, послуговуючись словами англійського філософа Просвітництва Джона Локка: «Життя, свобода та майно» і «Життя, свобода та прагнення щастя». І, як стверджують психологи-бехівіористи, щастя найімовірніше можна знайти у людських задоволеннях, пов’язаних із досвідом: смачна їжа, п’єса, фільм чи спорт, букет квітів чи пляшка шампанського — усе з нескінченного переліку матеріальних речей.
Не одна я відреагувала так. Один журналіст написав: «Знаєте, що насправді варте уваги?{121} Що нас, тих, хто несамовито працює та взагалі не має часу, зачіпає? Що це швидше зводить американців у могили, робить їх дратівливішими порівняно з людьми інших розвинених країн». Невпинна праця об’єднала людей, які стали менше прив’язаними до своїх робіт, навіть порівняно з країнами, де в людей більше вільного часу.
Зрештою, журналіст New Yorker Джефрі Тубін навів найбільш убивчий аргумент проти цієї реклами. Поряд зі сказаним вище, він зазначив, що «кадилак»{122} зневажливо поставився до європейців, які полюбляють відпочинок і продають розкішні автомобілі заможній американській аудиторії, як-от німецькі БМВ й мерседеси. Також я довідалася{123}, що німецькі працівники мають гарантовану мінімальну відпустку щороку тривалістю 20 днів. Це ж так просто. Німці працюють на два тижні менше, ніж американці, але виготовляють кращі машини. Можливо, через те, що німецькі керівники досі дотримуються емпіричних відкриттів Генрі Форда, який установив{124} восьмигодинний робочий день у 1914 році? Коли Форд здійснив власне дослідження, він зрозумів, що працівники не здатні працювати після восьми годин роботи в день. Коли він зменшив кількість робочих годин{125}, помилок стало менше, покращилася продуктивність, робітники були задоволені й прибутки його компанії виросли.