СТАРА ЖІНКА: І які ж це ознаки?
ОФІЦІАНТ: Вугрі, надмірна пітливість долоней і ступней, дух протиріччя, онанізм...
СТАРА ЖІНКА: Кінець старого й початок нового року завжди доволі брутально змушує нас усвідомити, як швидко минає час, і тоді ми рвемо на собі волосся. Скільки разів ми самі докладали нашим донькам галушок на тарілку, бо хочемо щоб дівчинка «гарно виглядала», тим часом разом із періодом статевого дозрівання до неї зазвичай приходить огрядність.
ОФІЦІАНТ: Ох! Quel malheur d‘être une petit fille[7]. Ви маєте велетенський досвід, мало хто цінує можливості й мудрість старих жінок. Ви мусите стати Генеральним секретарем, Президентом, Намісником...
СТАРА ЖІНКА: Мій котику, я вже побувала всіма: й Намісником, і Сартром, і Священною Коровою, і звичайною семипудовою перекупкою, в яку хотів утілитися диявол із «Бісів», але тепер я не маю часу на такі дурощі, тепер я висиджую, сиджу на яйцях, звісно, в переносному сенсі, розтелепо. У мене мало часу, я мушу родити безперервно. Уже тепер, тут і тепер, приготуй воду, багато води, цілий казан води, приготуй простирадла, багато простирадл...
Завіса падає (це велике біле простирадло, вкрите червоними плямами.)
Картина друга
Сміттєзвалище — немовби море, від краю до краю. Сміттєзвалище аж до обрію. Лишилася лише одна стіна кав’ярні (може, та що з вікном?). Менше столиків і стільців. Замість них — пляжні плетені крісла з тентами. Два–три. Світло посилюється. Простір, відкритий із трьох сторін. Можливо, пейзаж після битви. Велетенська сміттярка. Полігон. Некрополь. Однак водночас пляж. Приморський пляж. Лавка, пофарбована в зелений колір. Підлогу вкриває шар сміття, попелу, піску. В кількох місцях викопано ями, захищені гілками, — як на пляжі. (Моря, звісно, не видно.) Горбики. Можливо, могили. В кутку сидить при столику Стара Жінка. На ній кілька шарів кольорових сукенок. На білому рушнику лежать у сонячному світлі трійко молодих дівчат. Дотикаються ступнями або головами, створюють щось на кшталт «зірки». Засмагають. Поверхня смітника тріскає в кількох місцях. Чоловік повільно повзе, водночас викопує у смітті й у землі чи то стрілковий окоп, чи то канал. Зрештою зупиняється біля дівчат. Він увесь покритий сміттям, на голові — щось на кшталт військової каски. В зубах стискає ножа. З протилежного боку так само повільно, сантиметр за сантиметром прокопується другий Чоловік. Коли вони врешті зустрічаються, то не знати, чи б’ються між собою, а чи падають в обійми одне одному, чи вбивають одне одного, а чи обіймають. Два скублені тіла утворюють єдиний пагорок. Нерухоміють, ворушаться, нерухоміють. Дівчата «перевалюються» з боку на бік ліниво й «чуттєво». Мажуться товстим шаром крему, олійкою... засмагають, потягаються, їдять фрукти й морозиво, читають ілюстровані тижневики.
ПЕРША ДІВЧИНА (з листочком на носі): Люція...
Друга Дівчина слухає, механічно пересипаючи пісок і сміття. Третя Дівчина стриже нігті.
Вінчалась у базиліці.
ТРЕТЯ ДІВЧИНА: Святого Апостола Петра.
ПЕРША ДІВЧИНА: Їх вінчав сам архієпископ.
ТРЕТЯ ДІВЧИНА: Сукня застібалася під горлом, уся з білого мережива...
ПЕРША ДІВЧИНА: Кожна пелюстка мереживної троянди була оздоблена перлинкою.
ТРЕТЯ ДІВЧИНА: Шлейф був блакитний, дванадцять ліктів завдовжки, і його несли дванадцятеро пажів.
ПЕРША ДІВЧИНА: Молоду відпроваджував Батько.
ТРЕТЯ ДІВЧИНА: Вона просльозилася.
ПЕРША ДІВЧИНА: Журналіста, який опублікував опис шлюбної сукні...
ТРЕТЯ ДІВЧИНА: В покару не впустили до храму.
ПЕРША ДІВЧИНА: Бо він не мав права завчасно виказувати таємницю.
ТРЕТЯ ДІВЧИНА: Молода поклала шлюбний букет біля ніг святої Аґати.
ПЕРША ДІВЧИНА: Патронеси акушерок.
ТРЕТЯ ДІВЧИНА: Вона закінчила акушерські курси.
ПЕРША ДІВЧИНА: Потім було святкування у Великому Домі.
ТРЕТЯ ДІВЧИНА: Весільний торт важив сімдесят пудів і був сім метрів заввишки.
ПЕРША ДІВЧИНА: Складався із сімнадцяти ярусів.
ТРЕТЯ ДІВЧИНА: Молода, згідно з традицією, намагалася надрізати торт, але їй забракло сили.
ПЕРША ДІВЧИНА: Й вона покликала на допомогу молодого.
ТРЕТЯ ДІВЧИНА: А потім батька...
ПЕРША ДІВЧИНА: Однак торт був засохлий і почав кришитися.