ПАУЛІНА: Я зробила з вати бороду та вуса.
ТІТКА: А! Власне... (За мить Тітка з Б’янкою виходять із-за ширми, Тітка дивиться на ліжко.) А де простирадло?
Б’ЯНКА: Я викинула його до печі.
ТІТКА: Дурненька... (Міняє постільну білизну на ліжку Б’янки, Б’янка стоїть нерухомо. Тітка вкладає Б’янку до ліжка, обгортає ковдрою й цілує.)
Б’ЯНКА: Пробачте...
ТІТКА: Дурненька...
Б’ЯНКА: Але... я...
ТІТКА: Ну?
Б’ЯНКА: Не кажи нічого татові, благаю тебе, тітонько, можеш сказати мамі, кухарочці... кому хочеш... але татові ні! Нізащо! Якщо скажеш, то я вб’ю себе!
ТІТКА: Спи, спи... на добраніч, діти. (Тітка виходить. Дівчата лежать мовчки, близько десяти секунд.)
Б’ЯНКА: Паулінко... (Тиша.) Паулінко... спиш?
ПАУЛІНА: Сплю.
Б’ЯНКА (за мить): Ти бридишся мною?
Пауліна мовчить.
Б’ЯНКА: Бридишся? Скажи...
Пауліна мовчить.
Б’ЯНКА: Тітка сказала мені, що за три дні все мине, і я буду така, як раніше...
ПАУЛІНА: Не знаю.
Б’ЯНКА: Ми знову будемо лежати разом і розповідати щось.
Пауліна мовчить.
Б’ЯНКА: Не сьогодні, потім.
Пауліна мовчить.
Б’ЯНКА: Якщо ти будеш доброю до мене, то я розповім тобі... (За мить, хвалькувато.) У мене було видіння!
ПАУЛІНА: Брешеш.
Б’ЯНКА: Клянуся дідусевим прахом, головами мами й тата... до мене приходив святий Миколай.
ПАЛІНА. Божевільна. Святий Миколай не ходить улітку...
Б’ЯНКА: Я бачила його, як тебе, могла дотикнутися рукою...
ПАУЛІНА: А коли це було?
Б’ЯНКА: Може, вже три роки тому... коли я лежала в ліжку зі свинкою.
ПАУЛІНА: А чому ти тоді не розповіла?
Б’ЯНКА: Я соромилась і теж сумнівалась, але що більше часу минає, то глибше я вірю в моє видіння.
ПАУЛІНА: Влітку святого Миколая нема...
Б’ЯНКА: А де він?
ПАУЛІНА: В носі... Стара корова — і віриш у такі байки...
Б’ЯНКА: Певно, що вірю.
ПАУЛІНА: То й вір собі...
Б’ЯНКА: А ти не дістанеш розгрішення за такі слова про святого Миколая.
ПАУЛІНА: Знаєш, воно мені так свербить, наче мураха в дупці.
Б’ЯНКА (починає плакати): Свиня, свиня, свиня... всім розповім... я справді мала таке видіння... не віриш?
ПАУЛІНА: То, може, ти свята?
Б’ЯНКА: То ти вже віриш, що в мене було видіння?.. Я лежала сама... бо тебе забрали до іншої кімнати... лежала сама... все добре пам’ятаю. Тато з мамою і тітонька поїхали в гості, я ще просила, щоб до мене прийшла кухарочка, але вона сказала, що не має часу, бо мусить скубати качок... я лежала дуже довго й думала про всякі речі... про наші сукенки й вельони... як ми підемо — наче дві принцеси, усі в мереживах і тюлі... я була трохи сонна, але не спала... клянуся дідусевими кістками, що це був не сон... у мене були заплющені очі... я почула, як хтось поторсав клямку, але двері ніхто не прочиняв... я чула, як хтось увійшов крізь ті замкнені двері... ніби війнув пахучий вітерець, і на тій хвилі дуже гарних пахощів до мене пливла Постать... я вдавала, що сплю, але крізь шпаринки бачила, що в ногах ліжка стоїть святий Миколай, він був у червоних шатах, мав білу шапку, насунуту так глибоко, що не було видно його обличчя, мішка з подарунками в нього не було, він наблизився до мене, схилився й мовчки дивився, тоді я міцно заплющила очі і вдавала, що сплю, але він не поворушився, я прочитала один «отченаш», поволі зробила шпарку і глянула. Він схилився наді мною, нібито слухав, як я дихаю, і гарним, мов музика, голосом запитав: «Ти спиш, дитинко?», — але я не поворухнулась, лише знову почала подумки проказувати молитву... тоді він витягнув руки в червоних рукавичках і почав обережно відгортати ковдру, я перевернулася на бік... тоді святий Миколай опустив ковдру й випростався, він сягав головою стелі й сповнював уже всю кімнату червоним плащем, я лежала нерухомо, потім знову перевернулася догори животом... Він похилився наді мною і почав обережно загортати мою сорочку, я молилась і вдавала, що сплю.
ПАУЛІНА: А навіщо ти вдавала, треба було сказати щось.
Б’ЯНКА: Я не хотіла злякати його.
ПАУЛІНА: Дурна, таж така проява не боїться, мабуть, ти хотіла, щоб він зазирнув тобі туди?
Б’ЯНКА: Свиня... нічого більше не розповім.
ПАУЛІНА: Хто починає, а не кінчає, той у пеклі поневіряється... я тобі теж розповім про моє видіння, не думай лиш, що тільки ти маєш видіння... я мала сьогодні видіння в саду, в малиннику...