Між двома картотеками

Про яку суму мова, ніхто не зізнається. У пресі з’явилися розмаїті версії. Радослав Піщек, публіцист Globе 24, (лишень уявіть! — прес-секретар Фонду Ніссенбаумів), писав навіть про суму 1000 злотих з етикетки.

Варшавська кошерна стала причиною суперечки. Рабин Морейно, не визнаючи рабинських прав Йосковича, не визнає ці свідоцтва кошерності. Тадеуш Ґутовский із «Polnisskosher» скаржиться, що було порушено п’ятий пункт договору, який запевняв його фірмі ексклюзивне право на виробництво кошерної горілки. Збіґнєв Бацлав із «Польмосу», проте, вважає, що договір про ексклюзивність міг зобов’язувати в інші часи, натомість вільний ринок диктує свої закони.

Де пани чубляться, там кошерна кисне

Нещодавно кошерну горілку почали виробляти колишні «польмосівські» заклади в Білостоку. Сертифікат видає рабин з Ізраїлю. Окрім того, Фонд Ніссенбаумів готує власне виробництво кошерного алкоголю — у вересні нібито розпочнеться розлив у Бельсько-Бялій. Як запевняє прес-секретар фундації Піщек, доходи від продажу алкоголю підуть на статутні цілі фонду — порятунок пам’яток єврейської культури.

Усі погоджуються з тим, що занадто велика кількість кошерної горілки на ринку може погано вплинути на її марку і якість, а також знизити попит.