Виходячи з висловленого, простим одиничним злочином можна вважати суспільно небезпечне діяння із простим складом злочину, в якому об'єктивні та суб'єктивні елементи не обтяжені (не ускладнені) додатковими ознаками.
Так, до простих одиничних злочинів науковці відносять, наприклад, такі, в яких «одному діянню (бездіяльності) відповідає один наслідок, виписаний в кримінальному законі»[35], або залежно від конструкції складу (матеріальній чи формальний) такі, в яких має місце «одне діяння або одне діяння і один наслідок»[36]; «одне злочинне діяння, вчинене з однією формою вини»[37]; «одне діяння щодо одного об’єкта, що спричинило один наслідок»[38]; «одне злочинне діяння, один об’єкт і одна форма вини»[39].
Наприклад, простими злочинами з матеріальним складом є крадіжка, де одна дія — таємне викрадення чужого майна і один наслідок — майнова шкода власнику; вбивство, де дія (чи бездіяльність) спричиняє смерть потерпілою. Простими злочинами із формальним складом є, наприклад, погроза вбивством, давання хабара тощо.
Підсумовуючи наведене, можна зробити висновок, що простий одиничний злочин, це є формальний чи матеріальний однооб'єктний злочин, що характеризується одною формою вини і наявністю одної дії (бездіяльності) чи одної дії (бездіяльності) і одного наслідку. Прості одиничні злочини не містять ознак, які надають їм зовнішньої схожості з множинністю злочинів, а тому при їх кваліфікації звичайно не виникає труднощів при відмежуванні від останньої.
Інша справа із складними (ускладненими) одиничними злочинами. Вони характеризуються більш складною структурою складу злочину порівняно із простими одиничним злочинами. їхня об’єктивна чи суб’єктивна сторони мають додаткові ознаки, які надають таким злочинам зовнішньої схожості зі множинністю, що викликає проблеми в їх розмежуванні і правильній кваліфікації. Тому при вивченні одиничних злочинів криміналісти завжди приділяли найбільшу увагу аналізу ознак і видів саме складних одиничних злочинів. При цьому їх визначення і класифікації дуже відрізнялися одна від іншої.
Так, А.С. Нікіфоров під складними злочинами розумів «злочини, які об’єднують або передбачають різнорідні злочинні дії»[40]. Дане цим автором визначення відображає одну з можливих ознак складного злочину — наявності в його структурі множинності злочинних дій. Однак не завжди дії, що входять до складного злочину є злочинними і різнорідними. Скажімо, продовжувана крадіжка, що здійснюється шляхом вчинення декількох тотожних дрібних викрадень чужого майна, кожне з яких, взяте окремо, є адміністративно караним діянням.
Н.Ф. Кузнецова вказувала, що складний злочин характеризується або «декількома діями, або злочинний наслідок складається з низки окремої, більш дрібної шкоди, причому кожна з цієї шкоди не має самостійного значення, або єдина шкода спричиняється особливим способом, або злочин спричиняє дві шкоди, щодо яких мають місце дві різні форми вини»[41]. Як видно, це визначення містить у собі характеристику окремих видів складного одиничного злочину, не називаючи їх.
Окремі вчені до позначених вище двох ознак складного злочину (множинності дій або наслідків) додають ще ознаку посягання на два чи більше об’єктів[42]. Інші, наприклад, В.Ф. Дьомін, у визначенні складного одиничного злочину крім юридичних критеріїв вказують і на соціальні, тобто підкреслюють соціальну обумовленість складного злочинного діяння. На думку В.Ф. Дьоміна, «суспільно небезпечні діяння, які визначені кримінальним законом як складні злочини, в соціальній дійсності співвідносяться між собою як необхідний компонент, етап, спосіб або засіб для досягнення злочинної мети або як форма прояву злочинної поведінки»[43].
Б.М. Леонтьев та І.М. Тяжкова деталізують своє визначення, зазначаючи, що «складними одиничними злочинами є діяння, які посягають на декілька об’єктів, характеризуються ускладненою об’єктивною стороною, наявністю двох форм вини або додаткових наслідків»[44].
37
Див.: Уголовное право России. Общая часть: Учебник / Под ред. А.И. Рарога. — М… 1997. — С. 316.
38
Див.: Шмелев В.Ф. Уголовная ответственность при совокупности преступлений. — Автореф. дис… канд. юрид. наук, — М., 1992. — С. 14.
41
Див.: Кузнецова Н.Ф. Значение преступных последствии для уголовной ответственности. — М.: Госюриздат, 1958. — С. 79.
44
Див.: Курс уголовного права. Общая часть. Т. 1 / Под ред. Н.Ф. Кузнецовой, И.М. Тяжковой. — М.: Зерцало, 1999. — С. 501.