Суд, звільняючи особу від кримінальної відповідальності у зв'язку з актом амністії, не взяв до уваги, що її злочинні дії продовжувались і після набуття чинності Законом України «Про амністію» від 31 травня 2005 р. № 2591-ІV
Ухвали колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 29 серпня 2006 р. — Судова практика у кримінальних справах // Кримінальне судочинство. — 2007. — Вип. 1(3). — С. 17–18.
Судом касаційної інстанції визнано, що у матеріалах справи відсутні будь-які дані на підтвердження, що засуджений діяв у стані крайньої необхідності, тобто для відвернення небезпеки, що безпосередньо загрожувала йому, охоронюваним законом правам інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави.
Відповідно до роз’яснень, що містяться у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 р. № 7 за окремими епізодами злочинної діяльності, які не мають самостійної кваліфікації, покарання не призначаються
Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 3 квітня 2007р. — Судова практика у кримінальних справах // Кримінальне судочинство. — 2007. — Вип. 3(5). — С. 26–30.
Визнавши, що грабіж вчинений повторно, суд помилково кваліфікував дії засудженого не за ч. 2 ст. 186 КК України, як належало, а за ч. 1 ст. 186 КК України
Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 30 січня 2007 р. — Судова практика у» кримінальних справах // Кримінальне судочинство. — 2007. — Вип. 3(5). — С. 79–80.
Опір, вчинений після припинення хуліганських дій у зв’язку із затриманням винної особи, правильно кваліфіковано судом за сукупністю злочинів за ч. 1 ст. 296 і ч. 2 ст. 342 КК України
Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 17 травня 2007р. — Судова практика у кримінальних справах // Кримінальне судочинство. — 2007. — Вип. 3(5). — С. 100–101.
Відповідно до ст. 34 КК України рецидивом злочинів визнається вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин
Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 12 грудня 2006 р. // ВВСУ. — 2007. — № 4. — С. 29–31.
Відповідно до роз’яснень, які містяться у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров’я особи», при вчиненні декількох умисних вбивств за обтяжуючих обставин, передбачених різними пунктами ч. 2 ст. 115 КК України, дії винного кваліфікуються за цими пунктами та за п. 13 ч. 2 зазначеної етапі з урахуванням повторності
Ухвали колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 10 липня 2007 р. // ВВСУ. — 2007. — № 11. — С. 17–18.
Відповідно до вимог ст. 32 КК України при повторності тотожних злочинів (діянь) всі злочини охоплюються однією і тією самою статтею Особливої частини КК, де передбачена відповідальність за повторне вчинення зазначеного злочину
Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 13 грудня 2005р. // Судова практика Верховного Суду України у кримінальних справах: Офіц. вид. / Верх. Суд України. — К.: Концерн «Ін Юре», 2007. — С. 31–33.
Відповідно до положень ст. 33 КК України сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини КК України, за жоден з яких її не було засуджено
Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 17 лютого 2005 р. // Судова практика Верховного Суду України у кримінальних справах: Офіц. вид. / Верх. Суд України. — К.: Концерн «Ін Юре», 2007. — С. 33–37.
Відновимо до ч. 3 ст. 88 КК України особи, засуджені за вироком суду без призначення покарання або звільнені від покарання, визнаються такими, що не мають судимості. За змістом нього закону до таких осіб відносяться й особи, які повністю звільнені віз призначеного покарання внаслідок амністії
Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 23 серпня 2005 р. // Судова практика Верховного Суду України у кримінальних справах: Офіц. вид. / Верх. Суд України. — К.: Концерн «Ін Юре», 2007. — С. 115–118.