Як визнав у вироку суд, з метою вбивства Я. Г. на подвір’ї садиби потерпілих П. завдав йому не менше 4 ударів ломиком для монтування коліс по голові, а потім із куска матерії зробив зашморг на шиї потерпілого і задушив його. Після цього він зайшов до будинку, де з куска матерії зробив зашморг на шиї Я. Д. і задушив її.
Висновок суду про доведеність винності П. у вчиненні зазначених злочинних дій підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, які суд проаналізував у вироку, і є обґрунтованим. Згідно з показаннями П. увечері 21 лютого 2005 р. під час вживання спиртних напоїв у Я. Г. і Я. Д. між господарем і ним виникла сварка, під час якої Я. Г. став висловлювати погрози та вдарив його, у відповідь на що П, збив потерпілого з ніг, а потім ломиком для монтування коліс завдав йому два удари по голові, після чого куском матерії задушив його.
За тими самими показаннями П. після вбивства Я. Г. він вирішив убити і його дружину — Я. Д., яка перед цим бачила його в їх будинку. З цією метою він повернувся до будинку і куском матерії задушив її. Свої показання П. підтвердив при проведенні відтворення обстановки і обставин події, яке теж проводилося за участю захисника, під час якого він розповів, у який спосіб учинив убивство Я. Г. та Я. Д., продемонстрував, як саме були скоєні ним убивства.
Злочинні дії П. за ч. 1 ст. 115, пунктами 9, 13 ч. 2 ст. 115 КК України кваліфіковано правильно. Доводи ж у касаційній скарзі засудженого про неправильне застосування судом кримінального закону є необґрунтованими[163].
Як бачимо, умисне вбивство у сварці однієї особи та умисне вбивство іншої з метою приховання першого вбивства судом правильно кваліфіковано з врахуванням повторності цього злочину за ч. 1 ст.115 КК та п. п. 9, 13 ч. 2 ст. 115 КК України. В той же час у судовій практиці зустрічаються помилки щодо визначення повторності однорідних злочинів.
Так, вироком судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області П. А. засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст.115 КК та за ч. 2 ст. 15, п. 13 ч.2 ст.115 КК: за замах на умисне вбивство К. І. та такі ж дії щодо К. О. як особу, що раніше вчинила умисне вбивство. Як визнав суд, уночі 8 березня П. А. вийшов на балкон своєї квартири, розташованої на другому поверсі будинку, щоб вистежити невідомих, які протягом січня-лютого того ж року неодноразово вибивали шибки в його квартирі. Із собою він узяв мисливську рушницю, попередньо зарядивши її трьома патронами. Приблизно о 2-й годині до його будинку підійшов К. І., з яким у П. А. протягом тривалого часу були неприязні стосунки через невиконані ним боргові зобов'язання. Щоб помститися П. А. за несплату боргу, К. І. каменем вибив шибку в кухні. Господар квартири зробив зауваження, однак К. І. вдруге кинув камінь у бік балкона, де той знаходився, після чого спробував утекти, але П. А., діючи з помсти, з метою умисного вбивства вистрелив із рушниці й заподіяв утікачеві тілесні ушкодження. Свій злочинний намір П. А до кінця не довів із не залежної від його волі причини, оскільки потерпілий усе ж таки втік.
18 червня приблизно о 22-й годині П. А., зустрівши на вулиці К. О. — брата К. І., запропонував відійти в бік і поговорити. На ґрунті особистої неприязні (через те, що його притягнули до кримінальної відповідальності за замах на умисне вбивство К. І.) П. А. умисно, з метою вбивства ударив К. О. ножем у живіт, заподіявши колото-різане поранення. Коли потерпілий спробував утекти, П. А., погрожуючи вбивством, наздогнав його і, бажаючи довести до кінця свій злочинний умисел на вбивство з помсти, спробував завдати К. О. ще один удар ножем у шию, але потерпілий підставив руку й одержав колозо-різане поранення правого плеча. І цього разу П. А. свій злочинний намір до кінця не довів з не залежної від його волі причини, оскільки потерпілому вдалося втекти.
За касаційними скаргами засудженого та потерпілих колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України вирок змінила з таких підстав. Суд першої інстанції повно встановив фактичні обставини злочинів і дав усім доказам у справі всебічну та правильну оцінку, проте при кваліфікації дій засудженого припустився помилки. Як убачається з показань потерпілого К. І., він уночі 8 березня проходив повз будинок П. А. Побачивши останнього на балконі, запитав, коли він поверне борг, а у відповідь почув нецензурні слова, після чого підняв щось із землі, але в цей момент пролунав постріл — його поранили.
163
Див.: Кримінальне судочинство в Україні: Судова практика. Злочини проти життя особи (вбивства): Офіц. вид. / Верх. Суд України. — К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2007. — С. 180–185.