«Там кораблі проходять; там цей Левіафан, якого Ти створив, щоб ним бавитися».
Псалми
«Того дня Господь скарає Своїм мечем, твердим, великим і потужним, левіафана, швидкого змія, левіафана, верткого змія, і вб'є потвору, що в морі».
Ісая
«І хоч би яка річ опинилася в прірві пащеки цього чудища — звір, корабель чи камінь, — вона вмить зникає в його велетенській смердючій горлянці і гине в чорній безодні його черева».[10]
«Морали» Плутарха в перекладі Холланда
«В Індійському морі є величезні, найбільші риби з усіх, що є в світі; а серед них — Кити, чи Водокрути, що звуться Balaene, і завдовжки вони в чотири акри, або арпани, землі».
Пліній у перекладі Холланда
«Ми і двох днів не провели в подорожі, коли раптом на світанку побачили безліч китів та інших морських чудовиськ. Один із них був справді величезним. Він наблизився до нас, роззявивши пащеку, здіймаючи хвилі і піну поперед себе».[11]
«Правдива історія» Лукіана в перекладі Тука
«Він приїхав у наші краї ще й для того, щоб полювати тут на китів, бо ікла цих тварин — дуже цінна кістка, і її зразки він привіз у подарунок королю. Проте найбільших китів можна вполювати біля берегів його рідної країни; одні з них мають сорок вісім, інші — п'ятдесят ярдів завдовжки. Він каже, що він, і з ним іще п'ять чоловік, убили по шістдесят китів за два дні».[12]
Розповідь Отара, або Октгера, записана з його слів королем Альфредом у рік від Різдва Христового 890
«І тоді як усе на світі, бодай то жива істота чи корабель, потрапивши в жахливу безодню, якою є горлянка цього страховиська (кита), вмить загине і зникне назавжди, морський пічкур ховається там і спить у безпеці».[13]
Монтень. «Апологія Реймонда Себона»
«Тікаймо! Щоб я з цього місця не зійшов, якщо це не Левіафан, якого славний пророк Мойсей описав у житії святого Іова».[14]
Рабле
«Печінку цього кита навантажили на два вози».[15]
Стоу. «Аннали»
«Великий Левіафан, що змушує море кипіти, мов казан на вогні».[16]
Лорд Бекон. Переклад Псалмів
«Щодо велетенської туші кита, або орки, ми не маємо певних відомостей. Ці істоти сягають дивовижних розмірів, тому з одного кита можна отримати просто неймовірну кількість лою».[17]
«Історія життя і смерті»
«І описував мені спермацет як найкращий засіб від контузій».[18]
«Король Генріх IV»
«Вельми нагадує кита».
«Гамлет»
«Чи зможе зараз хтось його спинити?
Весь у крові, постане він до бою,
Щоб мститися негіднику. О ні,
Йому ні жаль, ні захист не потрібні.
Так кит поранений пливе на берег».[19]
«Королева фей»
«…велетенський, мов кит, який порухами свого гігантського тіла збурює океан навіть у мертвий штиль».[20]
Сер Вільям Давенант. Передмова до «Гондиберта»
«Що являє собою спермацет — відверто кажучи, люди цього не знають, оскільки навіть вельми освічений Гофманус після тридцятирічних досліджень відверто визнав у своїй книзі: «nescio quid sit»[21].[22]
Сер Т. Браун. «Про спермацет і спермацетового кита».
Див. його «Трактат про поширені забобони»
«Мов цеп у Спенсера, хвоста убивчий змах
загибель сіяв і смертельний жах.
Ліс списів у боках його стирчав,
А він вперед, назустріч хвилі мчав…»[23]
Уолер. «Бій при Літніх островах»
«Мистецтво створило того великого Левіафана, який називається державою (латинською Civitas) і який є лише штучною людиною».[24]
Гоббс. Вступна стаття до «Левіафана»
«Необачне місто Менсуол проковтнуло його, мов кит — рибинку».[25]
«Шлях прочанина»
«Та морська тварина,
Левіафан, яку з усіх створінь
Господь зробив найбільшою у морі».[26]
вернуться
Холланд, Філемон — автор перекладів на англійську мову «Моралій» старогрецького письменника і філософа Плутарха (близько 46—126) і «Природної історії в 37 книгах» давньоримського ученого і письменника Плінія Старшого (23–79 н. е.).
вернуться
«Правдива історія» — фантастичний опис подорожі, приписуваний старогрецькому письменнику Лукіану (II ст. н. е.).
вернуться
Розповідь Октгера — є уривком з докладних географічних коментарів, якими англосакський король Альфред Великий (848–899) наділив свій переклад латинської «Історії» історіографа і теолога V ст. Павла Орозія.
вернуться
«Апологія Реймонда Себона» — розділ XII другого тому «Дослідів» французького письменника і філософа Мішеля де Монтеня (1533–1592).
вернуться
«Тікаймо! Щоб я з цього місця не зійшов…» — цитата з книги «Гаргантюа і Пантагрюель» Франсуа Рабле (1494–1553).
вернуться
«Аннали» — книга англійського антиквара й історика Джона Стоу (1525–1605) «Аннали, або Загальна хроніка Англії» (1580).
вернуться
Переклад Псалмів — мається на увазі переклад на англійську мову декількох біблійних псалмів англійського філософа Френсіса Бекона (1561–1626).
вернуться
«Історія життя і смерті» — твір Френсіса Бекона.
вернуться
«Король Генріх IV», «Гамлет» — твори В. Шекспіра.
вернуться
«Королева фей» — поема англійського поета Едмунда Спенсера (близько 1522–1599).
вернуться
«Гондиберт» — героїчна поема англійського поета Вільяма Давенанта (1606–1668).
вернуться
Браун Томас — відомий англійський письменник і лікар XVII ст.
вернуться
Уолер, Едмунд (1606–1687) — англійський поет.
вернуться
«Левіафан, або Матерія, форма і влада держави церковної і громадської» — твір англійського філософа Томаса Гоббса (1588–1679), де образ Левіафана є символом могутньої держави.
вернуться
«Шлях прочанина» — алегоричний твір англійського письменника Джона Беньяна (1628–1688), частково написаний у в'язниці, де Беньян провів 12 років; але наведена цитата взята з іншої його книги — «Священна війна».
вернуться
«Втрачений рай» — поема англійського поета Джона Мільтона (1608–1674).