«На більших китів вони насмілюються нападати нечасто. Деякі кити навіюють на них такий жах, що вони стережуться навіть вимовляти в морі їхні імена і возять із собою у вельботах гній, вапно, ялівець і таке інше, щоб їх відлякувати».
Уго фон Троїль. «Листи про плавання Бенкса і Солендера до Ісландії у 1772 p.».
«Спермацетовий кит, якого відкрили мешканці Нентакету, — люта і спритна істота; він вимагає від рибалок неабиякої майстерності й сміливості».[37]
Томас Джефферсон. Листи до французького міністра про імпорт китового жиру, 1778р.
«Але скажіть, на бога, що у світі може до нього дорівнятися?»[38]
Едмунд Берк. Згадка в парламентській промові про китобійний промисел Нентакету
«Іспанія, цей велетенський кит, викинутий на берег Південно-Західної Європи».
Едмунд Берк (Десь)
«Десяте джерело законного королівського прибутку, зумовлене, напевно, тією обставиною, що король оберігає і захищає моря від піратів і розбійників, — це його право на королівську рибу, якою вважаються кит і осетер. Викинуті на берег або виловлені неподалік від нього, вони вважаються королівською власністю».[39]
Блекстон
«І знов
Усі готові битися до смерті,
І звів над головою лютий Родмонд
Гарпун свій влучний із зубцями».[40]
Фолконер. «Загибель корабля»
«Стрімкі ракети місто освітили
І з громом мчали в небеса щосили.
Немовби ніч на хвилю стала днем:
Якщо вода зрівняється з вогнем —
Так води моря прагнуть догори,
Коли в завзятті радісної гри
Кит до небес здіймає їх фонтаном».[41]
Каупер. «На відвідини королевою Лондона»
«При першому ударі з серця могутнім струменем потекла кров. Витекло близько п'ятнадцяти галонів».[42]
Джон Хантер. «Звіт про розтин туші кита (невеликого за розміром)»
«Аорта кита переважає за розміром найтовщу водопровідну трубу біля Лондонського мосту, і швидкість, з якою тече вода по цій трубі, є набагато меншою від швидкості кров'яного струменя, який біжить із китового серця».[43]
Пейлі. «Теологія»
«Кит — це ссавець, який не має задніх кінцівок».[44]
Барон Кюв'є
«На сорок градусів південніше ми побачили кашалотів, але не починали полювання до 1-го травня, коли море просто кишіло ними».
Колнет. «Плавання з метою подальшого розширення китобійного промислу»
«У глибині підводній миготіли,
у грі веселій та у лютій битві,
морські створіння різних барв і форм,
яким немає назви в нашій мові,
яких ніхто із моряків не бачив, —
від страховидного Левіафана
до найдрібніших, наче комашня,
що мерехтить у кожній краплі моря.
За покликом таємного чуття
Вони свій шлях знаходять в океані,
У моторошній та безладній пустці,
Де щохвилини їх чекає смерть —
Кити, акули та підводні змії,
Озброєні пилою і мечем
І рогами та іклами кривими».[45]
Монтгомері. «Світ перед потопом»
«Володаря риб ми шануємо дуже.
Чи штиль, а чи буря — йому все байдуже!
В Атлантиці всій — від краю до краю —
Такого кита не було і немає.
Рибини такої, кажуть люди,
У світі цім не було й не буде!»[46]
Чарлз Лемб. «Тріумф кита»
«Літа 1690 кілька чоловік стояли на високому пагорбі і дивилися, як кити виграють та пускають фонтани; і один чоловік мовив, показуючи рукою на морський простір: це зелені лани, де діти наших онуків добуватимуть свій хліб».[47]
Обед Мейсі. «Історія Нентакету»
«Я збудував оселю для себе й Сюзанни і замість готичного склепіння брами прилаштував щелепу кита».
Готорн. «Оповіді, переказані двічі»
вернуться
Джефферсон, Томас (1743–1826) — видатний американський політичний діяч епохи Просвітництва, третій президент США; у 1785–1789 pp. був послом США у Франції. Цитована записка належить до 1788 р.
вернуться
Берк, Едмунд (1728–1797) — англійський парламентський діяч і політичний письменник.
вернуться
Блекстон, Уїльям (1723–1780) — відомий англійський юрист, автор «Коментарів до законів Англії» (1765–1769). Див. прим, до с 395.
вернуться
Фолконер, Уїльям (1732–1769) — англійський поет; його популярна свого часу поема «Загибель корабля» вийшла в світ у 1762 р.
вернуться
Каупер, Уїльям (1731–1800) — англійський поет.
вернуться
Хантер, Джон (1728–1793) — англійський анатом і хірург.
вернуться
«Теологія» — твір англійського філософа і богослова Уїльяма Пейлі (1743–1805).
вернуться
Кюв'є, Жорж (1769–1832) — видатний французький учений, зоолог і палеонтолог.
вернуться
Монтгомері, Джеймс (1771–1854) — англійський поет, дотримувався радикальних політичних поглядів; цитована поема відноситься до 1827 р.
вернуться
Лемб, Чарлз (1775–1834) — англійський письменник і критик.
вернуться
Мейсі, Обед (1780–1821) — у п'ятому поколінні потомок Томаса Мейсі (1608–1682), першого білого мешканця острова Нентакет.