Не менш знаменитим і видатним був український професор Федір Кіндратович Вовк. Лише те, що Ф. К. Вовк вісімнадцять років (1887—1905) працював у найкращих археологічних і антропологічних закладах Парижа, а Париж у ті роки був визнаною столицею антропологічної науки, промовляє багато про що. Саме в Парижі Ф. К. Вовк захистив докторську дисертацію і написав багато своїх знаменитих робіт.
У 1906 році Ф. К. Вовк зміг повернутися в Російську імперію, яку покинув 1877 року у зв’язку з політичним переслідуванням. Після повернення він обійняв посаду професора Петербурзького університету.
Ми не будемо посилатися на всі видатні праці українського вченого, торкнемося лише його студії "Антропологічні особливості українського народу", виданої в Санкт-Петербурзі 1916 року.
До речі, є підстави припускати, що українського вченого позбавили життя московські більшовики в 1918 році, коли професор Ф. К. Вовк добирався до Києва з Петрограда.
Отже, проведемо антропологічні порівняння двох етносів. Подивимося, чи є бодай найменша подібність між їхніми краніологічними даними.
Звернімося до праці професора А. П. Богданова "Матеріали для антропології Курганного періоду в Московській губернії", виданої "Відомостями Товариства любителів природознавства при Імператорському Московському університеті" в 1867 році.
Цю об’ємну працю А. П. Богданов обіцяв опублікувати згодом, видаючи свої "Попередні замітки" "Курганного племені Московської губернії” 1865 року.
Вважаю за доцільне відстежити антропологічні дані саме московитів — серцевини так званої Великоросії, щоб ніхто не мав сумнівів у цілковитій самобутності московського мерянського етносу, який не має нічого спільного зі слов’янськими племенами.
Як уже мовилося вище, для проведення антропологічних досліджень професор А. П. Богданов покрив археологічними розкопками практично всю територію Московської губернії. Але особливо велику увагу приділив археологічним розкопкам у центрі, на заході й південному заході губернії: Московському, Можайському, Подольському, Верейському, Бронницькому та інших повітах. Були проведені також розкопки в Богородському повіті (схід губернії) і Коломенському повіті (південний схід губернії).
Природно, археолог О. С. Уваров був знайомий з дослідженнями А. П. Богданова. Однак повністю їх проігнорував. І зробив це неспроста. Як пам’ятають наші читачі, О. С. Уваров узагалі не міг визначити західну й південно-західну межі мерянської землі.
Не уник подібної долі й професор А. П. Богданов. Як побачимо нижче, і цей професор не забув додати свою лепту вимислу. Про це ми ще поговоримо. Отже, простежимо всі місцевості, на яких професор А. П. Богданов провів курганні розкопки, досліджував виявлені кістяки і відібрав із них черепи для краніологічних вимірів.
І. Московський повіт
"У Московському повіті розкопки проведені були у двох місцевостях: 1) біля села Сетуні; 2) біля села Черкизово...
Сетунські кургани розташовано біля села Сетуні...
Черкизовські кургани виявлено за 30 верст від Москви, біля сіл Черкизово і Ростокіно. Самі кургани розташовані на правому березі Клязьми, за селом і млином" (с. 24).
Досліджено 9 кістяків із Сетунських курганів. Із них відібрано для вимірів 3 черепи, (с. 24—25).
Досліджено 9 кістяків із Черкизовських курганів, із них відібрано для краніологічних вимірів 7 черепів, (с. 24—25).
II. Верейський повіт
"У Верейському повіті розкопки проведено було тільки в селі Кримському...
Село Кримське лежить на великій Смоленській дорозі за 31 версту від міста Верея і майже на такій же відстані від Можайська... Знайдено 10 чоловічих кістяків і 11 жіночих" (с. 38).
Усі кістяки оглянуто й досліджено. Для краніологічних вимірів узято 9 жіночих і 9 чоловічих черепів, (с. 38—41).
III. Звенигородський повіт
"У Звенигородському повіті розкопки було проведено у двох місцевостях: 1) біля села Ябедино — у 1865 р. мною і М. І. Кулаковським і 2) біля села Павловське — у 1866 р. А. П. Федченком і В. Ф. Ошаніним...
Ябединські кургани розташовані біля річки Істра...
Павловські кургани лежать за 0,25 версти від Істри, за 5 верст на Пд. Сх. від Вознесенська..." (с. 55).
З курганів біля села Ябедино досліджено 11 кістяків і взято до вимірів 10 черепів, (с. 55—66).
З курганів біля села Павловське досліджено 8 кістяків і взято до вимірів 7 черепів, (с. 55—66).
IV. Подольський повіт
"У мене були черепи з п’яти місцевостей Подольського повіту...
Покровські кургани лежать верст за 5 від Подольська біля берега Пахри...
Дубровицькі кургани розташовані біля села Дубровиці на Пахрі і Десні за 4 версти від Подольська.
Заболотьєвські — біля села Заболотьє на Пахрі та за 6 верст від Подольска.
Добрятинські — біля села Добрятино на Пахрі за 1 версту від міста.
Потаповські — біля сільця Потапово" [с. 70].
З курганів біля сільця Потапово досліджено 5 кістяків і взято для вимірів 3 черепи.
З курганів біля села Дубровиці досліджено 4 кістяки й узято для вимірів 3 черепи.
З курганів біля села Добрятино досліджено 7 кістяків і взято для вимірів 5 черепів.
З курганів біля села Заболотьє досліджено 2 кістяки й узято для вимірів 2 черепи.З курганів біля села Покрови досліджено 10 кістяків і взято для вимірів 3 черепи [с. 70—73].
V. Коломенський повіт
"У Коломенському повіті розкопки було зроблено у двох місцях: біля сільця Річки і біля села Нікульське...
A. Річенські кургани лежать ліворуч від Московського шосе на 10 версті від Коломия. Кургани ці розміщаються обабіч сільця Річки...
В. Нікульські кургани лежать за 9 верст від Коломни... праворуч шосе й близько від нього" [с. 85].
Досліджено 4 кістяки із курганів біля сільця Річки й 11 кістяків із курганів біля села Нікульське [с. 85].
З досліджених кістяків узято для краніологічних вимірів:
із курганів біля сільця Річки — 3 черепи;
із курганів біля села Нікульське — 8 черепів [с. 96].
VI. Рузський повіт
"У Рузському повіті кургани розкопувалися переважно у двох місцевостях: біля сіл Новинки і Палашкіно; але, крім того, у мене в колекції є ще...
Черепи із курганів біля самої Рузи... Новинські кургани лежать за 14 верст від м. Рузи і за 13 в. від Можайська біля села Новинки на високому березі річки Пальна...
Палашкінські кургани лежать біля села Палашкіно на березі річки Руза" [с. 100].
Із курганів біля села Новинки досліджено 15 кістяків і відібрано для краніологічних вимірів 10 черепів, [с. 100— 103].
Із курганів біля села Палашкіно досліджено 21 кістяк і взято для краніологічних вимірів 19 черепів [с. 100—103].
Узято також для краніологічних вимірів 4 черепи з рузської колекції професора А. П. Богданова [с. 103].
VII. Можайський повіт
"Ми проводили розкопку біля села Борисово, у сільці Власово і біля села Лісовиці.
Власовські кургани розташовані за 13 верст від Можайська на правому березі річки Протва" [с. 117].
Із курганів села Власово досліджено 2 кістяки (курган 1, курган 2). Зроблено краніологічні виміри 2 черепів [с. 116].
VIII. Бронницький повіт
"У Бронницькому повіті розкопки проводили влітку
1865 року, А. П. Федченко і В. Ф. Ошанін.
Головинські кургани лежать за 13 верст від Бронниць, за 150 сажнів від села Головіно на річці Галелута, що впадає в Сіверку;..
Авдотьїнські кургани розташовані на лівому високому березі річки Сіверка в чотирьох місцях...
Хом’яновські кургани лежать верст за 8 від села Авдотьїно, біля села Хом’яново і села Головіно" [с. 118].
Досліджено: 2 кістяки із курганів біля села Авдотьїно; 4 кістяки із курганів біля села Головіно; 3 кістяки із курганів біля села Хом’яново. Проведено краніологічні виміри 6 людських черепів: 1 — із курганів біля села Головіно; 2 — із курганів біля села Авдотьїно; 3 — із курганів біля села Хом’яново [с. 119—121].