Особлива милость Божа до милостивих
Псалом 40
Блажен разуміваяй на нища і убога, вдень лют ізбавит єго Господь. Господь да сохранит єго і живит єго, і да ублажит єго на землі і да не предаст єго в руки врагов єго. Господь да поможет єму на одрі болізні єго: все ложе єго обратил єси в болізні єго. Аз ріх: Господи, помилуй мя, ісціли душу мою, яко согріших Ти. Врази мої ріша мні злая: когда умрет, і погибнет імя єго? І вхождаше видіти, всує глаголаше сердце єго: собра беззаконіє себі, ісхождаше вон і глаголаше вкупі. На мя шептаху всі врази мої, на мя помишляху злая мні. Слово законопреступноє возложиша на мя: єда спяй не приложит воскреснути? Ібо человік мира моєго, на негоже уловах, ядий хліби моя, возвеличи на мя запинаніє. Ти же, Господи, помилуй мя і возстави мя, і воздам їм. В сем познах, яко восхотіл мя єси, яко не возрадуєтся враг мой о мні. Мене же за незлобіє приял, і утвердил мя єси пред Тобою в вік. Благословен Господь Бог Ізраїлев от віка і до віка: буди, буди.
Блаженство тих, що перебувають в храмі Господньому
Псалом 83
Коль возлюбленна селенія Твоя, Господи сил! Желаєт і скончаваєтся душа моя во двори Господні: сердце моє і плоть моя возрадовастася о Бозі живі. Ібо птица обріте себі храмину, і горлица гніздо себі, ідіже положит птенци своя: олтарі Твоя, Господи сил, Царю мой і Боже мой. Блажені живущії в дому Твоєм: в віки віков восхвалят Тя. Блажен муж, ємуже єсть заступленіє єго у Тебе: восхожденія в сердці своєм положи, во юдоль2 плачевную, в місто єже положи, ібо благословеніє даст Законополагаяй. Пойду от сили в силу: явится Бог богов в Сіоні. Господи Боже сил, услиши молитву мою, внуши, Боже Іаковль. Защитниче наш, виждь, Боже, і призри на лице Христа Твоєго. Яко лучше день єдин во дворіх Твоїх паче тисящ: ізволих приметатися в дому Бога моєго паче, неже жити ми в селеніїх грішничих. Яко милость і істину любит Господь, Бог благодать і славу даст: Господь не лишит благих ходящих незлобієм. Господи Боже сил, блажен человік, уповаяй на Тя.
Прославлення милосердя Божого тих, що надіються на нього
Псалом 90
Живий в помощи Вишняго, в крові Бога Небеснаго водворится речет Господеві: Заступник мой єси і прибіжише моє, Бог мой, і уповаю на Него. Яко Той ізбавит тя от сіти ловчі і от словесе мятежна; плещма своїма осінит тя, і под крилі Єго надієшися; оружієм обидет тя істина Єго. Не убоїшися от страха нощнаго, от стріли летяшія во дні, от вещи1 во тьмі преходящія, от сряща2 і біса полуденнаго. Падет от страни твоєя тисяща, і тьма одесную тебе, к тебі же не приближится; обаче очима твоїма смотриши, і воздаяніе грішников узриши. Яко Ти, Господи, упованіє моє; Вишняго положил єси прибіжище твоє. Не приідет к тебі зло, і рана не приближится тілеси твоєму: яко Ангелом Своїм заповість о тебі, сохранити тя во всіх путех твоїх. На руках возмут тя, да не когда преткнеши о камень ногу твою; на аспіда і василіска наступити, і попереши льва і змія. Яко на Мя упова, і ізбавлю і покрию і, яко позна імя Моє. Воззовет ко Мні, і услишу єго; с ним єсм в скорбі, ізму єго і прославлю єго; долготою дній ісполню єго, і явлю ему спасеніє Моє.